Ольга (балет)
| "Ольга" | |
|---|---|
 Афіша балету "Княгиня Ольга"(Дніпетровський театр опери та балету) | |
| Композитор | Євген Станкович |
| Автор лібрето | Юрій Іллєнко |
| Кількість дій | 2 |
| Перша постановка | 19 березня 1982 рік |
| Місце першої постановки | Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка |
| Інформація у Вікіданих | |
«Ольга» — балет на 2 дії українського композитора Євгена Станковича на лібрето Юрія Іллєнка, написаний 1981 року.
Прем'єра балету відбулася в Національному академічному театрі опери та балету України імені Тараса Шевченка 19 березня 1982 року з нагоди святкування 1500-річчя Києва.[1] Постановку здійснили диригент Стефан Турчак, хореографом Анатолій Шекера, художник Федір Нірод .[2] Після смерті Стефана Турчака в 1988 році балет поступово зник з репертуару театру. В основі сюжету — історична постать княгині Ольги, її особиста драма (в інтерпретації Ілленка, князь Ігор став небажаним чоловіком, а коханим чоловіком княгині був простолюдин Рус, справжній батько Святослава), хрещення та князювання.[3]
У 2010 році балет був поставлений у Дніпропетровському театрі опери та балету.[4]
Постановочна група: балетмейстер — Олег Ніколаєв, заслужений артист України; диригент — Юрій Пороховник, заслужений діяч мистецтв України; декорації та костюми — Дар'ї Білої, хормейстер — В. Пучков-Сорочинський, заслужений діяч мистецтв України.[1]
Диригент Юрій Пороховник з дозволу Євгена Станковича додав до партитури фрагменти з інших творів композитора — «Вікінгів» та Літургії і скомпонував свою музичну версію балету. Вистава вийшла переконливою оповіддю про видатну особистість, діяння якої визначили долю народу і країни. Створене Олегом Ніколаєвим (балетмейстером) нове лібрето балету з афішною назвою «Княгиня Ольга» зумовило хореографічний стиль спектаклю, що тяжіє до патетичної епічності та монументальності.[5] О.Ніколаєв виявив себе як майстер хореографічної мініатюри. У його інтерпретації балет складається з восьми цілком завершених епізодів, кожен з них сповнений яскравих метафор. Користуючись сучасними досягненнями танцювального симфонізму і поліфонії, балетмейстер ооб'єднав всі танці в розгорнуту композицію.[6]
Перша дія складається з трьох динамічних картин: дитинство, кохання — юність та дорослішання — шлюб Ольги, що відтворюють обставини формування характеру майбутньої княгині. Ольга-дитина, яка мало не потрапила в полон, — стривожена і стрімка; Ольга-дівчина, яка зустрічає перше кохання, — щира і кмітлива; Ольга-наречена — велична красуня.
Друга дія — це своєрідна ескізна оповідь про Ольжине князювання, найважливішим моментом якого стала поїздка до Константинополя та прийняття православ'я. За допомогою затемнення та підняття задньої завіси, змінюються картини — минають роки, пунктир історії виглядає переконливим і зрозумілим. Кульмінаційна сцена — фінал-апофеоз, у якому Ольга, подібно до Мадонни на хрестоподібній іконі-декорації, тримає на руках малого онука Володимира.[8]
- 12 вересня 2020 року в межах VI Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest» відбулась пряма трансляція балету «Княгиня Ольга» Дніпропетровського театру опери і балету, яку можна було подивитися у Києві на Михайлівський площі та у місті Луцьку. Для жителів Дніпра трансляція велася на YouTube.[9] Ролі виконували: княгиня Ольга — Катерина Шмигельська, князь Ігор — Олексій Чорич, князь Святослав — Євген Кучвар, князь Олег — Вадим Кащеєв, Патріарх Візантійський — Ігор Касьян.[10]
- ↑ Черкашина-Губаренко М. Р. Театральні університети Володимира Рожка. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2016. № 3 (32). с. 52.
- ↑ Андрій Тулянцев. Балет "Княгиня Ольга" та фольк-опера "Коли цвіте папороть" на сцені Дніпропетровського академічного театру опери та балету. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 3’2016. с. 66.
- ↑ Хореографічна еволюція.
- ↑ Княгиня Ольга. Хореографічне сказання.
- ↑ Ганна Веселовська. Станкович, легенда про княгиню Ольгу.
- ↑ Андрій Тулянцев. Балет "Княгиня Ольга" та фольк-опера "Коли цвіте папороть" на сцені Дніпропетровського академічного театру опери та балету. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 3’2016. с. 66—69.
- ↑ Ганна Веселовська. Станкович, Легенда про княгиню Ольгу.
- ↑ Юлія Бентя. Балет Олега про Ольгу.
- ↑ У трьох містах відбудеться фестиваль на честь святої княгині ОЛьги.
- ↑ “Anne de Kyiv Fest”. Балет "Княгиня Ольга": до 1075-ліття від початку правління в Києві.
- Music review: Станкович, легенда про княгиню Ольгу
- фрагменти балету у виконанні київської опери (дир. С. Турчак)
- Хореографічна еволюція
- «Княгиня Ольга», балет-сказання, епізод VI. Дніпропетровський академічний театр опери та балету. Головна партія — Світлана Лисняк.
| Збудовані споруди | Музей історії Великої Вітчизняної війни • будівля київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна • кінотеатр «Київська Русь» • Палац урочистих подій • літня сцена «Мушля» • Арка дружби народів • Обеліск місту-герою • Пам'ятник В. Вернадському • Пам'ятник М. Гоголю • Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва |    |
|---|---|---|
| Реконструйовані споруди | ||
| Реконструйовані вулиці та площі | ||
| Створені | ||
| Твори мистецтва | ||
| Книжки | Енциклопедичний довідник «Київ» • том «Київ» (серія «Історія міст і сіл Української РСР») | |
| Вшанування | ||
