Ольгертс Остенбергс
| Ольгертс Остенбергс | |
|---|---|
| Народився | 28 січня 1925 Даугавпілс, Латвія |
| Помер | 13 грудня 2012 (87 років) |
| Поховання | Лісовий цвинтар |
| Країна |  СРСР Латвія |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Латвійський університет і Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет |
| Заклад | Ризький технічний університет |
| Членство | Спілка архітекторів СРСР |
| Magnum opus | Salaspils Memoriald |
| Нагороди |  |
Ольгертс Остенбергс (латис. Oļģerts Ostenbergs, у радянських документах Ольгерд Индрикович Остенберг; 28 січня 1925 — 13 грудня 2012) — радянський і латвійський архітектор.
Ольгертс Остенбергс народився 28 січня 1925 року в місті Даугавпілсі.
Навчався на архітектурному факультеті Латвійського державного університету (1946-1951), закінчив архітектурний факультет Ленінградського інженерно-будівельного інституту (1957).
Після закінчення інституту працював архітектором в різних проектних організаціях міста Риги. (1957-1961), проектувальником і головним архітектором Інституту архітектурно-будівельного проектування «Торгпроект» (1961-1969) і Ризького проектного інституту «Пилспроект» (1972-1973)[1].
Викладав в Ризькому політехнічному інституті і Латвійській академії мистецтв. Член Спілки архітекторів з 1963 року і Спілки художників Латвійської РСР з 1985 року[2].
Основні роботи Ольгерта Остенберга: Саласпілський меморіальний ансамбль (авторський колектив, 1967); Пам'ятник радянським військовополоненим в Саласпілсі (авторський колектив, 1968); інтер'єр ювелірного магазину «Рота» (1969); інститут «Торгпроект» (1973); ризьке кафе «Ленінград» (1973); торговий центр Иманта-4 (1976); адміністративна будівля в Латгальському передмісті міста Риги (1978); пам'ятник Іманту Судмалісу в Лієпаї (1978, скульптори В. Албергс і Г. Гріндберга); пам'ятник Александру Чаку в Ризі (1981, скульптор Л. Жургіна).
Автор індивідуальних проектів житлових та дачних будинків. Брав участь у конкурсах, публікував роботи з теорії архітектури і дизайну в латвійських, польських і німецьких друкованих виданнях.
- Ленінська премія (1970) — за меморіал в Саласпілсі
- ↑ Māksla un arhitektūra biogrāfijās. — [Rīga] : Latvijas enciklopēdija : Preses nams, 1995-[2003]. — (Latvija un latvieši). 2.sēj. Kal-Rum / atb. red. Andris Vilsons; aut.: Vaidelotis Apsītis, Laila Baumane ... [u.c.]. — Rīga : Latvijas enciklopēdija, 1996. — 239 lpp. : il. ISBN 5-89960-057-8 ISBN 5-89960-059-4
- ↑ Oļģerts Ostenbergs | www.makslinieki.lv | (LRSP) Radošo savienību profesionālo mākslinieku reģistrs
- Народились 28 січня
- Народились 1925
- Уродженці Даугавпілса
- Померли 13 грудня
- Померли 2012
- Поховані на Лісовому цвинтарі в Ризі
- Випускники Латвійського університету
- Випускники Санкт-Петербурзького державного архітектурно-будівельного університету
- Члени Спілки архітекторів СРСР
- Лауреати Ленінської премії
- Латвійські архітектори
- Радянські архітектори