Перейти до вмісту

Ольденбург Сергій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ольденбург Сергій Федорович
Народився14 вересня 1863(1863-09-14)
село Бянкіно, Нерчинський район, Забайкальський край
Помер28 лютого 1934(1934-02-28) (70 років)
Ленінград
ПохованняЛітераторські мостки Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 РСФРР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьантрополог, орієнталіст, індолог, перекладач Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський Санкт- Петербурзький університет
Галузьсходознавець (буддологія, індологія),
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
Російська академія наук[1]
Азіатський музейd[2]
Інститут сходознавства РАНd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадачлен Державної ради Російської імперії[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникІван Мінаєв Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіІван Мінаєв Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніOtto Rosenbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиOtto Rosenbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук[2]
Прусська академія наук
Імператорське російське археологічне товариствоd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКонституційно-демократична партія Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:один із засновників російської індологічної школи
РідOldenburg familyd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоFriedrich Otto von Oldenburgd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриQ4334152? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиSergey Oldenburgd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіZoé Oldenbourgd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ольденбург Сергій Федорович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ольденбург Сергій Федорович (14 (26)вересня 1863, село Бянкіно, нині Нерчинський район, Забайкальський край — 28 лютого 1934, Ленінград)— російський і радянський сходознавець, один із засновників російської індологічної школи, академік Російської академії наук (1903) і Академії наук СРСР, академік Всеукраїнської академії наук (1925), неодмінний секретар Академії наук у 1904—1929 роках, член РБО. Один з лідерів партії кадетів, член Державної ради (1912—1917), міністр народної освіти Тимчасового уряду (1917)[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Сергій Ольденбург походив з старовинного мекленбургського дворянського роду.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив із золотою медаллю першу Варшавську гімназію (1881), факультет східних мов Санкт-Петербурзького університету (1885). Магістр санскритської словесності. Член гуртка «Братства», який об'єднав молодих інтелектуалів Петербурзького університету. У 1887—1889 роках працював в бібліотеках Парижа, Лондона і Кембриджа, головним чином, над буддійськими рукописами.

Науково-педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

З 1889 року — приват-доцент факультету східних мов Санкт-Петербурзького університету, викладав санскрит на історико-філологічному факультеті. З 1 січня 1897 року — професор. У 1899 році покинув університет на знак солідарності зі звільненими опозиційно налаштованими викладачами. Основна тематика його наукових праць — релігія, поезія і мистецтво, старовини і історія Індії, перська і західні літератури, питання етнографії та історії сходознавства. У 1897 році заснував міжнародну серію «Bibliotheca Buddhica. Зібрання оригінальних і перекладних буддійських текстів». До своєї смерті редагував це видання, в рамках якого до 1937 році вийшло 30 томів у більш ніж 100 випусках. У книгах серії були опубліковані тексти, що належать до традиції «північного буддизму», на санскриті, китайською, тибетською і монгольською мовами з введеннями і науковим апаратом переважно англійською, французькою та німецькою мовами.

Робота в Академії наук до 1917 року

[ред. | ред. код]

З 5 (17) лютого 1900 року — ад'юнкт з літератури та історії азійських народів Імператорської Академії наук, з 19 квітня (2 травня) 1903 року — екстраординарний академік, з 1 (14) листопада 1908 року — ординарний академік. В 1904—1929 роках — неодмінний секретар Академії наук. У 1909—1910 і 1914—1915 роках керував археологічними експедиціями в Східному Туркестані. З 1916 року був директором Азійського музею.

Праці

[ред. | ред. код]
  1. Буддійські легенди. Частина I. Bhadrakalpavadana Jatakamala. СПб., 1894.
  2. Буддійське мистецтво в Індії. СПб., 1901. (Вісті Імператорської академії наук; лютий. Т. 14. № 2).
  3. Європа в сутінках на згарищі війни. Враження від поїздки у Німеччину, Англію і Францію влітку 1923 р. Пг., 1924.
  4. Життя Будди, індійського Вчителя Життя: п'ять лекцій з буддизму М., 2010. Агні[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Geltman D. V. Владимир Леонтьевич Комаров: краткий биографический очерк, Vladimir Leontyevich Komarov: a short biography // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 12–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14002
  2. ↑ а б в Орнитологические исследования Е.В. Козловой в Монголии в 1929 и 1931 гг. (по страницам экспедиционных дневников), The Ornithological Research Conducted by Elizaveta V. Kozlova in Mongolia in 1929 and 1931 (Based on the Expedition Journals) // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 4. — С. 60–79. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-51587.ln-ru
  4. ↑ Твори і праці Ольденбурга С. Ф.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ольденбург_Сергій_Федорович&oldid=39364844