Ольденбурзький дім
| Ольденбурзький дім Ольденбург, Росія, Данія, Норвегія, Швеція, Греція, Шлезвіг-Голштейн | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна: | Ольденбург (1088-1918)[en], Російська імперія, Королівство Данія, Королівство Норвегія, Королівство Швеція, Грецьке королівство, Герцогство Саксен-Лауенбург, Герцогство Шлезвіг-Гольштейн | ||
| Титули: | — | ||
| Засновник: | Егільмар І | ||
| Останній правитель: | Росія: Микола II (1894—1917)
Швеція: Карл XIII (1809–18)
Ольденбург: Фрідріх-Август II (1900–18)
Саксен-Лауенбург: Кристіан IX (1864)
Шлезвіг-Гольштейн: Кристіан IX (1864)
Августенбург: Альберт (1921–31)
| ||
| Сучасний голова: | Кристоф (герцог Шлезвиг-Гольштейнський) | ||
| Рік заснування: | 1448 | ||
Ольденбурзький дім (нім. Haus Oldenburg, дан. Oldenborgske slægt) — династія німецького походження, гілки якої правили в різних країнах Європи, що походить від роду німецького графа Егільмара I[1]. Її представники перебували та перебувають на престолах в Данії (перший король з династії Ольденбургів — Кристіан I), Норвегії, Греції (в 1863—1974) та Швеції (в 1457—1523, з перервами), а також в Шлезвіг-Гольштейні (в 1460—1863).
Існує декілька гілок Ольденбурзької династії, серед яких Гольштейн-Готторпи та Глюксбурги.
- Імператори
- Королі
- Герцоги
- Графи
Гольштейн-Готторпська гілка Ольденбурзької династії бере свій початок від герцога Гольштейн-Готторпського Адольфа, сина короля Данії Фредеріка І. Від Фрідріха IV та Христіана Августа Гольштейн-Готторпських (синів Крістіана Альбрехта Гольштейн-Готторпського) пішло дві гілки Гольштейн-Готторпів.
Нащадками Фрідріха IV, герцога Гольштейн-Готторпського, є російський імператор Петро III та всі наступні російські імператори. Нащадками Христіана Августа Гольштейн-Готторпського були королі Швеції. Адольф Фредерік (син Христіана Августа) успадкував шведський трон. Російська імператриця Катерина ІІ приходилась Христіану Августу онукою через свою матір Йоганну Єлизавету.
Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги є молодшою гілкою Ольденбурзької династії і бере свій початок від Ганса (Іогана), першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзького, сина короля Данії Кристіана III. Від вказаної гілки походять декілька герцогських родин, серед яких рід герцогів Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургів-Глюксбургів (Глюксбурги). У зв'язку з тим, що старша гілка Ольденбургів обірвалася на Фредерікові VII, престол перейшов до представника гілки Глюксбургів — Кристіана IX.
Представники цієї молодшої гілки Ольденбургів продовжують перебувати на престолах Данії та Норвегії, а в 1863—1974 роках — перебували на грецькому престолі. В Данії на даниний момент на престолі перебуває представниця роду Глюксбургів Маргрете II. В Норвегії на престолі перебуває Гаральд V — представник норвезьких Глюксбургів, які беруть свій початок від короля Норвегії Гокона VII, сина короля Данії Фредеріка VIII.
Від короля Греції Георга І (сина короля Данії Кристіана ІХ) походить грецька гілка Глюксбургів. Серед нащадків короля Георга І є принц Філіп, герцог Единбурзький (батько принца Філіпа — принц Андрій Грецький був сином короля Георга І), королева Іспанії Софія (дочка короля Греції Павла І) та її син — король Іспанії Філіп VI.
Зі вступом на британський престол принца Уельського Чарльза відбулася фактична зміна династії з Віндзорів на Глюксбурзьку гілку Ольденбургів, однак відповідно до прокламації 1952 року її представники будуть іменуватися Віндзорами.
- Genealogisches Handbuch des Adels, Fürstliche Häuser, Band XVII, «Oldenburg». C.A. Starke Verlag, 2004.
- Burke's Royal Families of the World, p. 60.
- Ольденбургские, принцы // Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915
- Ольденбургские принцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольденбурзький дім
- Marek, Miroslav, The House of Oldenburg, Genealogy.EU.
- Евгений ЕЛЬЯНОВ «Романовы и Ольденбурги»
Королівські та імператорські династії післянаполеонівської Європи | |
|---|---|
| Імператорські | |
| Королівські та царські | Бурбони  (Орлеанські  • Іспанські  • Неаполітанські  )
Браганса (Португалія, Бразилія) •
Вельфи Ганноверські Веттіни Альбертинські Нассау Оранські Ольденбурги Глюксбурзькі  • Карагеоргієвичі  • Негоші  • Зогу  |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | FAST: 216765, 339480 · Freebase: /m/02bcc0 · GND: 118736175 · J9U: 987007286112905171 · LCCN: sh94002119 · MAK: 9810549074205606 · NKC: jx20060717005 · VIAF: 15564736, 294148996161959752129 |
- ↑ Эгільмар I. Вікіпедыя (біл.). 31 липня 2023. Процитовано 4 серпня 2023.