Ольховський Георгій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольховський Георгій Сергійович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження8 січня 1989(1989-01-08)
Зарічне, Кримська область, УРСР
Смерть23 серпня 2018(2018-08-23) (29 років)
Старогнатівка, Донецька область, Україна
(загиблий у бою)
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Alma MaterНАСВ ім. Сагадачного
Псевдо«Ольха»
Військова служба
Роки служби2014—2018
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Гірська піхота
Формування
Війни / битви
Командування
командир гірсько-штурмової роти
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Зовнішні зображення
Георгій Ольховський, лицар ордену Богдана Хмельницького
Фото

Гео́ргій Сергі́йович Ольхо́вський (8 січня 1989(19890108), с. Зарічне, Сімферопольський район, Кримська область, Українська РСР — 23 серпня 2018, с. Старогнатівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1989 року в Криму[1]. Після закінчення 8 класів середньої школи № 40 міста Сімферополь навчався у Кримському республіканському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою в Алушті. По тому проходив строкову військову службу у 73-му морському центрі в Очакові. Обравши професію військового, продовжив навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив на початку війни, у 2014 році. Мешкав з дружиною в місті Луцьк.

З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України, пройшов бої за Дебальцеве, боронив Станицю Луганську та позицію Шахта «Бутівка» біля Донецька.

Старший лейтенант, командир гірсько-штурмової роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (в/ч А1778, м. Ужгород) 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув від кулі снайпера 23 серпня 2018 року близько 2:00, під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів опорного пункту поблизу села Старогнатівка Волноваського району[2][3].

Похований 26 серпня на міському кладовищі Луцька в селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань[4][5].

Вдома у Луцьку залишилася дружина Віта Миколаївна та однорічний син.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

Указом Президента України від 23.08.2018 № 239/2018, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. (посмертно)[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Народився 8 січня 1989 р. в селі Зарічне Сімферопольського району // facebook Кримські Українці, 23 серпня 2018
  2. Брифінг представника прес-центру ООС 23.08.2018
  3. На Донбасі загинув випускник Львівської академії сухопутних військ // «Львівська область онлайн», 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  4. Луцьк плакав на колінах: остання дорога додому загиблого за Незалежність героя. Фото // «Волинські новини», 24 серпня 2018
  5. У Луцьку прощаються з героєм Георгієм Ольховським // «Волинські новини», 26 серпня 2018
  6. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 239/2018 «Про відзначення державними нагородами України »

Джерела

[ред. | ред. код]