Олів Денніс
| Олів Денніс | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 20 листопада 1885 Честер, Делавер, Пенсільванія, США |
| Померла | 5 листопада 1957 (71 рік) Балтимор |
| Країна | .svg){kind=small} США |
| Діяльність | винахідниця, інженер-будівельник, інженерка, railway engineer |
| Alma mater | Goucher College Корнелльський університет Інженерний коледж університету Корнеллаd |
| Заклад | Baltimore and Ohio Railroadd |
| Членство | Жіноче інженерне товариствоd[1] |
Олів Ветцель Денніс (англ. Olive Wetzel Dennis; 1885–1957)[2] — американська інженерка, винахідниця. Її новаторські ідеї значно покращили комфорт залізничних пасажирських перевезень.
Народилася в містечку Торлоу (сьогодні частина міста Честер), штат Пенсільванія. Виросла у Балтіморі[3].
У 1908 році отримала ступінь бакалавра гуманітарних наук, а в наступному році ступінь магістра з математики Колумбійського університету. Деякий час викладала у школі у Вісконсині. Згодом вирішила вивчати Цивільне будівництво. У 1920 році отримала ступінь з цивільної інженерії у Корнельському університеті.[4] Того ж року її прийняли у компанію «Baltimore and Ohio Railroad» (Залізниця Балтимора та Огайо[en]). Вона займалася проектуванням мостів. Перший спроектований нею міст був збудований в окрузі Пейнсвіль, штат Огайо.[5] Наступного року керівництво залізниці дало наказ покращити комфорт для пасажирів залізниці. Було створено посаду «сервісний інженер», а оскільки президент залізниці вважав, що з таким завданням найкраще справиться жінка-інженер, на цю посаду призначено Олів Денніс. Таким чином Денніс стала першим сервісним інженером у США.[6] Перший потяг з покращений комфортом за проектом Денніс під назвою «Cincinnatian», що включав всі її нововведення, почав курсувати у 1947 році. Історики зійшлися на тому, що «Cincinnatian» був вінцем її кар'єри.[5] Олів Денніс стала першою жінкою-членом Американської залізничничної інженерної асоціації (зараз Американська залізнична інженерно-технічна асоціація[en], AREMA)[3].
Серед нововведень, які запропонувала пані Денніс на пасажирських поїздах були регульовані сидіння; стійка до плям оббивку сидінь та салону; більші вбиральні для жінок з одноразовими паперовими рушниками, рідким милом і чашкою для пиття; індивідуальні світильники для читання, які можна затіняти вночі; індивідуальні вентиляційні отвори для кожного пасажира; механічне кондиціонування повітря. З часом інші залізничні перевізники перейняли ці інновації, а опісля нововведення почали використовувати в автобусах та пасажирських літаках.
Хоча нововведення придумані та запропоновані Денніс, майже всі права на винаходи та патенти належали залізниці.[5] На Олів Денніс був оформлений патент на систему вентиляції залізничного транспортного засобу.
- Current Biography 1941 yearbook, pp. 220–221
- Sybil E. Hatch, Changing Our World: True Stories of Women Engineers (ASCE Publications, 2006)
- Marilyn Bailey Ogilvie[en], ed., The Biographical Dictionary of Women in Science (Taylor & Francis, 2000)
- ↑ The Woman Engineer: The organ of the Women's Engineering Society / C. Haslett — London: Women's Engineering Society, 1919.
- ↑ OLIVE DENNIS FUNERAL SET. The Baltimore Sun. 7 листопада 1957.
- ↑ а б She took the pain out of the train Innovator: One of the first women to earn a Cornell engineering degree, Olive Dennis helped make rail travel less complicated and more comfortable. tribunedigital-baltimoresun (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- ↑ Cornell Rewind: Phenomenal first women of engineering. Cornell Chronicle (англ.). Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ а б в Giaimo, Cara (9 квітня 2018). The 'Lady Engineer' Who Took the Pain Out of the Train. Atlas Obscura (англ.). Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Marilyn Bailey Ogilvie[en], Ed., The Biographical Dictionary of Women in Science, p. 348.
- Olive Dennis — Engineer Girl
- Olive W. Dennis — B&O Railroad Museum
- Olive Dennis — Engineers of the Past profile
- Goucher College and Olive Dennis [Архівовано 26 травня 2012 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |