Олійник Іван Леонтійович
| Олійник Іван Леонтійович | |
|---|---|
| Народження | 19 грудня 1919 Білоконі |
| Смерть | 6 червня 1968 (48 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | Східне кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Партія | ВКП(б)[1] |
| Звання | підполковник |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |          |
 Олійник Іван Леонтійович у Вікісховищі | |
Іва́н Лео́нтійович Олі́йник (1919—1968) — радянський військовик. Герой Радянського Союзу (1944); учасник Другої світової війни.
Народився 1919 року в селі Білоконі Полтавської області. Після закінчення Полтавського залізничного училища працював за фахом. В армії від 1939 року. Закінчив Харківське училище прикордонних військ НКВС СРСР (1941).
На фронті від 1941 року. Відзначився у жовтні 1944-го — перебував на посаді заступника командира батальйону 453-го стрілецького полку 78-ї стрілецької дивізії під час форсування річки Тиса на території Угорщини.[2]
Після війни продовжив службу в армії. Закінчив курси удосконалення командного складу (1945), Військову академію ім. М. Фрунзе (1955). Від 1960 року — підполковник у запасі.
Жив і працював у Мінську. Помер 1968 року в місті Мінськ.
- Герой Радянського Союзу (1944)
- У місті Решетилівка Полтавської області йому встановлено пам'ятний знак
- Народились 19 грудня
- Народились 1919
- Померли 6 червня
- Померли 1968
- Померли в Мінську
- Поховані на Східному кладовищі Мінська
- Члени КПРС
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Уродженці Решетилівського району
- Учасники радянсько-фінської війни
- Учасники Другої світової війни з СРСР