Перейти до вмісту

Олійник Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Володимир Петрович Олійник
Народився25 вересня 1932(1932-09-25)
Слободище
Помер10 листопада 2006(2006-11-10) (74 роки)
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьфілолог
Alma materКиївський державний педагогічний інститут
Галузьфілологія
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий ступінькандидат філологічних наук
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України Редагувати інформацію у Вікіданих

Володимир Петрович Олійник (25 вересня 1932, Слободище — 10 листопада 2006) — кандидат філологічних наук, професор кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, науковий керівник Вищої школи реклами. Член Національної спілки журналістів України1964 року).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 25 вересня 1932року в селі Слободищі Іллінецького району Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Київського державного педагогічного інституту. У 1955—1958 роках навчався в аспірантурі. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Реалізм Степана Васильченка».

Викладав навчальні курси та дисципліни:

  • Теорія і практика радіожурналістики;
  • Реклама і «паблік рилейшинз»;
  • Риторика (неориторика).

З серпня 1958 по вересень 1967 року — редактор, старший редактор дирекції радіомовлення на закордон Держтелерадіо України. З вересня 1967 року — старший викладач, доцент факультету журналістики, професор, з липня 1994 по липень 1998 року — завідувач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського університету імені Т. Шевченка.

Могила Володимира Олійника

Помер 10 листопада 2006 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Праці

[ред. | ред. код]

Автор навчального посібника «Радіопубліцистика. Проблеми теорії та майстерності (рос.)» (1978, видавництво Київського університету), книги «Творчість Степана Васильченка» (1979, видавництво Київського університету), брошур, статей, циклів радіопрограм.

Джерела

[ред. | ред. код]