Очікує на перевірку

Олійник Віталій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Олійник
Олійник Віталій Вікторович
 Капітан
Загальна інформація
Народження20 грудня 1984(1984-12-20)
Вінниця, УРСР
Смерть22 травня 2022(2022-05-22) (37 років)
Запорізька область, Україна
Військова служба
Роки служби2022
Формування Штурмовий полк «Сафарі»
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Медаль «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.

Віта́лій Ві́кторович Олі́йник (1984—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, кавалер ордена За мужність III та II ступеня[1][2].

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 1984 року в місті Вінниця. Наймолодший з трьох братів. 2004 року, коли приїжджав у відпустку під час служби в ЗСУ, познайомився з коханням усього життя — Аллою; через два роки вони одружилися. Повернувшись з армії, вирішив пов'язати своє життя зі службою в правоохоронних органах; вступив до одного з профільних вишів на Прикарпатті. Полюбляв спорт, займався рукопашним боєм; неодноразово був учасником всеукраїнських змагань. Влучно стріляв із різних видів зброї; чотири роки п служив у спецпідрозділі КОРД старшим інспектором з особливих доручень. 2008 року у Вінниці врятував двох підлітків.

З березня 2022-го у складі зведеного загону Національної поліції України «Сафарі» виконував бойові завдання на передовій. Загинув 22 травня 2022 року в Запорізькій області.

Без Віталія лишились дружина, донька і син.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден За мужність III ступеня
  • Орден За мужність II ступеня[3]
  • Відзнака «За участь в АТО»
  • Медаль «10 років сумлінної служби»
  • Медаль «15 років сумлінної служби»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Пам’яті спецпризначенця КОРД Віталія Олійника. www.ukrinform.ua (укр.). 24 квітня 2024. Процитовано 22 липня 2024.
  2. ↑ Головне управління Національної поліції у Вінницькій області. vn.npu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 липня 2024.
  3. ↑ Указ президента України №891/2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олійник_Віталій_Вікторович&oldid=43506931