Перейти до вмісту

Олійник Олександр Миколайович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олійник Олександр Миколайович
Народився28 вересня 1958(1958-09-28) (66 років)
Верхній Салтів, Старосалтівський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Alma materНаціональний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» і Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Олександр Миколайович Олійник (28 вересня 1958(19580928)

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Верхній Салтів Вовчанського району Харківської області.

У 1982 році закінчив Харківський авіаційний інститут (радіоінженер, радіоелектронне обладнання).

З 1997 по 2000 — депутат Балаклійської районної ради.

З грудня 1999 по січень 2001 — голова Балаклійської районної державної адміністрації.

З січня 2001 по січень 2002 — керівник секретаріату Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування Адміністрації Президента України.

З 11 червня 2001 державний службовець четвертого рангу.[1]

З 19 квітня 2002 державний службовець першого рангу.[2]

З 25 січня 2002[3] по 10 вересня 2003[4] — Державний секретар Міністерства оборони України

З 10 вересня 2003 — Перший заступник Міністра оборони України[5]. 3 червня 2004 за серйозні недоліки в роботі попереджений про неповну службову відповідність[6]. 19 серпня 2004 звільнений з посади[7].

З 2004 по 2005 — радник з економічних питань та у зв'язках з органами законодавчої та виконавчої влади Служби безпеки України.

У 2007 році закінчив Національну юридичну академію України.

З березня по грудень 2011 — радник генерального директора Державного концерну Укрспецекспорт.

З грудня 2011 по лютий 2012 — заступник Генерального директора Державного концерну Укроборонпром.

18 лютого 2012[8] — 5 березня 2014[9] — Перший заступник Міністра оборони України

З 14 січня 2014 — Національний координатор з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору у сфері оборони та військовій сфері.[10]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 червня 2001 року № 649 «Про присвоєння рангів державним службовцям».
  2. Указ Президента України від 19 квітня року № 354/2002 «Про присвоєння рангів державним службовцям»
  3. Указ Президента України від 25 січня року № 69/2002 «Про призначення О. Олійника Державним секретарем Міністерства оборони України»
  4. Указ Президента України від 10 вересня року № 1008/2003 «Про звільнення О. Олійника з посади Державного секретаря Міністерства оборони України»
  5. Указ Президента України від 10 вересня року № 1009/2003 «Про призначення О. Олійника першим заступником Міністра оборони України»
  6. Указ Президента України від 3 червня року № 610/2004 «Про персональну відповідальність вищих посадових осіб Збройних Сил України»
  7. Указ Президента України від 19 серпня року № 935/2004 «Про стан виконання заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення та дальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти міста Севастополя»
  8. Указ Президента України від 18 лютого року № 124/2012 «Про призначення О. Олійника першим заступником Міністра оборони України»
  9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 року № 133-2014-р «Про звільнення Олійника О.М. з посади першого заступника Міністра оборони України
  10. Указ Президента України від 14 січня року № 6/2014 «Про внесення змін до Указів Президента України від 18 листопада 2010 року № 1039 та від 3 березня 2011 року № 266»
  11. Указ Президента України від 19 серпня року № 448/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  12. Декрет 362/2002 Про нагородження Орденом Святого Станіслава III ступеня Олійника Олександра Миколайовича. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]