Олійник Ольга Арсенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олійник Ольга Арсенівна
рос. Ольга Арсеньевна Олейник
Ім'я при народженнірос. Ольга Арсеньевна Олейник[1]
Народилася2 липня 1925(1925-07-02)[2][3][4]
Матусів, СРСР[4]
Померла13 жовтня 2001(2001-10-13)[3] (76 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище[5]
Місце проживанняСРСР
КраїнаСРСР СРСР
Національністьукраїнка
Діяльністьматематикиня, викладачка університету
Alma materмеханіко-математичний факультет МДУd (1947)
МДУ (1954)[6]
Пермський державний університет (1944)
Галузьматематика
ЗакладМДУ
Institute for Problems in Mechanics of the Russian Academy of Sciencesd
Математичний інститут імені Стєклова
Вчене званняпрофесор і академік Російської академії наук
Науковий ступіньпрофесор, член РАН
ВчителіПетровський Іван Георгійовичd і Яновська Софія Олександрівна
Відомі учніE. V. Radkevichd
Gregory Aleksandrovich Chechkind[6]
Taras A. Mel'nykd[6]
Yury Yegorovd
Stanislav Kruzhkovd
Shoshana Kamind
Аспіранти, докторантиArlen Ilyind
Stanislav Kruzhkovd
Shoshana Kamind
Valentin Mihailovd
Yury Yegorovd
E. V. Radkevichd[6]
Мельник Тарас Анатолійович
Sergei Pavlovich Levashkind[6]
Nikolai Ivanovich Brishd[6]
Vesselin M. Petkovd[6]
Nikita Dmitrievna Vvedenskayad[6]
Anatoly Sergeevich Kalashnikovd[6]
Evgenii Petrovich Zhidkovd[6]
Yakov Isaakovich Kaneld[6]
Evgeniya Sergeevna Sobolevad[6]
Leonid Petrovich Kuptsovd[6]
D. A. Silaevd[6]
Lyudmila Yakovlevna P'yanzinad[6]
Galina Mikhailovna Fateevad[6]
David Lekveishvilid[6]
N. O. Maksimovad[6]
M. Marinovd[6]
G. K. Namazovd[6]
B. B. Orazovd[6]
G. I. Hilkevichd[6]
A. V. Neklyudovd[6]
S. F. Chichoyand[6]
Zhou Yulind[6]
M. V. Balabanovd[6]
Avtandil G. Gagnidzed[6]
Yuri D. Golovatyid[6]
K. I. Karapetyand[6]
A. S. Shamaevd[6]
I. Kopachekd[6]
T. A. Shaposhnikovad[6]
A. K. Tyulinad[6]
I. N. Tavhelidzed[6]
Ha T'en Ngoand[6]
T. V. Mikhailovad[6]
Alexander G. Belyaevd[6]
N. M. Bokalod[6]
Lyan'kun' Gud[6]
Tukhtamurad Dzhuraevich Dzhuraevd[6]
T. Genchevd[6]
Avtandil Gagnidzed[6]
ЧленствоСаксонська академія наук
Російська академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Королівське товариство Единбурга
Відома завдяки:радянський математик
Нагороди

Олійник Ольга Арсенівна (2 липня 1925, Матусів Шполянського району Черкаської області, УРСР — 13 жовтня 2001, Москва) — радянська математик українського походження, дійсна членка РАН, завідувачка кафедри МДУ, професор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ольга Олійник народилася 2 липня 1925 року в селі Матусів Шполянського району Черкаської області, а шкільні роки провела в містечку Сміла, Черкаської області.[7] З початком війни сім'я економіста евакуювалася разом із заводом до м. Перм (Росія), де Ольга закінчила десятирічку у 1942 році і вступила на фізмат університету та відвідувала семінар професора Московського університету Софії Яновської, з якою й перебереться до столиці. Закінчить з відзнакою мехмат університету ім. Ломоносова у 1947 році і назавжди пов'яже з ним свою долю.[8]

Похована на Троєкурівському цвинтарі в Москві.

Доробок

[ред. | ред. код]

Напрямок її наукової діяльності визначився під впливом академіка Івана Петровського — диференціальні рівняння в застосуванні до нестаціонарної фільтрації рідин і газів у пористих середовищах.

З ініціативи Ольги Олійник в 1973 році був створений семінар ім. І. Г. Петровського, з 1978 року проводяться щорічні спільні засідання цього семінару та Московського математичного товариства, які фактично є великими науковими конференціями широкого профілю. Ольга Олійник спільно з Іваном Петровським заснували провідну наукову школу Російської Федерації — «Асимптотичні методи розв'язання диференціальних рівнянь» Інституту математики і механіки УрО РАН, Інституту математики з ВЦ Уфимського наукового центру РАН. Керівник наукової школи — А. М. Ільїн.

Стала першою радянською жінкою, котра вже у 29 років стала доктором фізико-математичних наук. Захистила кандидатську дисертацію — «О топологии действительных алгебраических кривых на алгебраической поверхности» (1950 р.), докторську — («Краевые задачи для уравнений с частными производными с малым параметром при старших производных и задача Коши для нелинейных уравнений в целом»(1954 р.), професор (1955), академік. Працювала в Московському університеті та Математичному інституті імені Стєклова. З 1950 року і до кінця життя Ольга Олійник була членом «Московського математичного товариства», в 1954—2001 роках — членом правління. Ольга Олійник була головним редактором журналу «Праці Московського математичного товариства».

Наукова діяльність — диференціальні рівняння. У її доробку понад 359 статей і публікацій. Підготувала 58 кандидатів фізико-математичних наук та 14 докторів фізико-математичних наук.

Основні результати досліджень Ольги Олейник — отримані відповіді на ряд питань, поставлених в 16-й Проблемі Гільберта про взаємне розташування і число пов'язаних компонент дійсних алгебраїчних кривих і поверхонь, побудована теорія розривних розв'язків задачі Коші для квазілінійних рівнянь першого порядку, вивчені нелінійні рівняння теорії фільтрації, побудована математична теорія рівнянь примежевого шару Людвіґа Прандтля, досліджений клас рівнянь другого порядку з неневід'ємною характеристичною формою, вивчені математичні задачі теорії пружності, досліджені якісні властивості їх розв'язків, розв'язано низку задач математичної фізики, пов'язаних з теорією усереднення, вивчені якісні властивості розв'язків нелінійних рівнянь .

З лекціями та доповідями Ольга Олійник виступала в Італії, Франції, США, Німеччині, Японії, Швеції, Великій Британії.

Лекції та доповіді

[ред. | ред. код]
  • О. А. Олійник, «Лекції з рівнянь з частинними похідними». — 1976.
  • О. А. Олійник, О. В. Радкевич, «Рівняння другого порядку з неневід'ємною характеристичною формою». — 1971.
  • О. А. Олійник, Г. А. Іосиф'яна, А. С. Шамаєв «Математичні задачі теорії сильно неоднорідних пружних середовищ». — МДУ, 1990. — 310 с. — ISBN 5-211-00947-9
  • О. А. Олійник, В. М. Самохін, «Математичні методи в теорії примежевого шару». — Фізматліт, 1997. — 512 с. — ISBN 5-02-015202-1
  • Oleinik, O.A. and Radkevich, «EVSecond Order Equations with Non-negative Characteristic Form». — New York: Plenum Press, 1973.
  • O. A. Oleinik, «Some asymptotic problems of the theory of partial differential equations». — Cambridge: Cambridge University Press, 1995.
  • О. А. Олійник, «Лекції з рівнянь з частинними похідними». — Видання 2-е, виправлене і доповнене. — Біном, 2005. — 60 с. — ISBN 594774208X
  • V. V. Jikov, S. M. Kozlov, O. A. Oleinik, «Homogenization of differential operators and integral functionals». — Springer-Verlag New York, Inc, 1994. — 570 с. — ISBN 978-0387548098

У 1986—1987 роках підготувала до друку два томи «Вибраних праць» І. Г. Петровського. За її редакцією у 1988 році була перевидана монографія С. Л. Соболєва «Деякі застосування функціонального аналізу в математичній фізиці».

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • Премія імені М. Г. Чеботарьова (1952) — за дослідження рівнянь з малим параметром при похідних вищих порядків
  • Премія імені М. В. Ломоносова (1964) — за роботи, присвячені теорії нелінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними
  • Державна премія СРСР (1988)
  • Іменна медаль Коллеж де Франс
  • Член Італійської АН в Палермо з 1967
  • Іноземний член Національної академії дей-Лінчей (Італія)
  • Член Единбурзького королівського товариства з 7 березня 1983
  • Орден Пошани (1995)
  • Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1985)
  • Заслужений професор МГУ (1997)

Література

[ред. | ред. код]
  • Бородін, О. Олійник Ольга Арсенівна. Біографічний словник діячів у галузі математики. — К., 1973. — С. 365.
  • Василенко, О. Жінки і математика. Освіта. — 2007. — 15 — 22 серп. — С. 4 — 8.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. а б Математичний інститут імені Стєклова — 1934.
  5. http://moscow-tombs.ru/by-years/oleynik_oa/
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. Сандул, В. Під щасливою зорею //Шполян вісті. — 1985. — 6 лип. — С. 4.
  8. ВНЕСОК ЖІНОК МАТЕМАТИКІВ У РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНОЇ НАУКИ

Посилання

[ред. | ред. код]