Омбігайчен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омбігайчен
англ. Ombigaichen
Омбігайчен
Омбігайчен

27°51′10″ пн. ш. 86°53′00″ сх. д. / 27.85281600002777935° пн. ш. 86.8834360000277854397° сх. д. / 27.85281600002777935; 86.8834360000277854397Координати: 27°51′10″ пн. ш. 86°53′00″ сх. д. / 27.85281600002777935° пн. ш. 86.8834360000277854397° сх. д. / 27.85281600002777935; 86.8834360000277854397
Країна Непал
Система Гімалаї
Тип гора
Висота 6380 м
Перше сходження 18 листопада 1960 р., James Milledge und Ang Tshering Sherpa
Омбігайчен. Карта розташування: Непал
Омбігайчен
Омбігайчен
Омбігайчен (Непал)
Мапа
CMNS: Омбігайчен у Вікісховищі
Зовнішні зображення
[1]
[2]

Вершина Омбігайчен (англ. Ombigaichen, Гімалаї) заввишки 6380 м н.р.м. розташована в регіоні Солокхумбу (Непал) в 2,3 км до півдня-сходу від відомішої Ама-Даблам, в національному парку Сагарматха. Цей пік ще відомий під назвою Puma або Perna Dablam, що в перекладі означає «Небезпечна Даблам». Уперше ця вершина була відкрита урядом Непалу для альпіністів в 2002 р., але відтоді лише близько п'яти команд здійснили сходження на неї. Експедицій на вершину було мало: перша успішна експедиція відбулася ще під керівництвом сера Едмунда Гілларі в 1960 році (на той час permit на сходження не вимагався), причому піднялися вони тоді з північно-західного боку, тобто не з боку перевалу, а з боку Ама-Даблами. Після цього сходжень дуже довго не було, і тільки в 2002 році Омбігайчен було пройдено саме з перевалу. Таким чином, окрім класичної лінії і точно невідомого маршруту Гілларі сходжень на цій горі не було. З 2006 по 2010 рр. на вершині цієї гори стояли лише 2 команди.

У рамках Одеської альпіністської експедиції на одну з найкрасивіших вершин Непалу — Ама Даблам українська команда у складі Юрій Кіличенко, Юрій Васенков, Петро Побережний, Максим Перевалов (усі з Одеси) 1 листопада 2016 г. здійснила першопроходження по південно-західному ребру.

Характер маршруту: комбінований. Перепад висот на маршруті: 780 м, протяжність маршруту: 1100 м, протяжність ділянок: V к.с. — 650 м, VI к.с. — 60 м. Середня крутизна маршруту — 55°. Використано: гаків скельних 41, закладних елементів 22, камалотів 15, льодобурів 16, сніжних якорів 12, залишено ск. гаків 1. Тривалість сходження: 46 ходових годин.

Література

[ред. | ред. код]
  • American Alpine Journal. — 2003. — Vol. 45, Is 77. — P. 387—398.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]