Омолон (річка)
Омолон | |
---|---|
Річка Омолон на мапі басейну Колими | |
64°01′02″ пн. ш. 161°48′05″ сх. д. / 64.017222° пн. ш. 161.801389° сх. д. | |
Витік | Отайкачанський хребет (Колимське нагір'я) [1] |
• координати | 62°43′9″ пн. ш. 157°31′8.7″ сх. д. / 62.71917° пн. ш. 157.519083° сх. д. |
• висота, м | 1 060 м [1] |
Гирло | Колима (282 км від гирла) [1] |
• координати | 68°42′29.2″ пн. ш. 158°41′50.3″ сх. д. / 68.708111° пн. ш. 158.697306° сх. д. |
• висота, м | 2 м [1] |
Похил, м/км | 0,92 м/км |
Басейн | Колима → Східно-Сибірське море |
Країни: | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Регіон | Чукотський автономний округ Саха Магаданська область ![]() |
Довжина | 1 150 км |
Площа басейну: | 118 600 км² |
Середньорічний стік | 680 м³/с |
Притоки: | Oloy Riverd, Kedond, Angod, Apkitkichd, Bebekand, Bol'shaya Avlandyad, Bolshoy Elgenchend, Burlakichd, Verkhny Koargychand, Delonded, Dokumichnayad, Zhdankad, Zakoronnayad, Innyagad, Karbaschand, Kegalid, Krestikd, Labaznayad, Maly Elgenchend, Nizhny Koargychand, Obryvd, Sbornayad, Strelad, Khungandyad, Khungandyad, Chirad і Olydyanid ![]() |
![]() |
Омолон — річка на півночі Далекого Сходу, протікає по території Магаданської області, Чукотського автономного округу та Республіки Саха (Якутія) в Росії. Права і найбільша притока річки Колими. Належить до водного басейну Східно-Сибірського моря.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Kolymarivermap.png/305px-Kolymarivermap.png)
«Омолон» в перекладі з юкагірської мови означає «Хороша річка» (омол — «хороший», он — «річка»).[3] Бере початок зі схилів Отайкачанського хребта і протікає у долині між його відрогами й Колимським хребтом. Тече у вузькій гірській долині в північному напрямку. Нижче правої притоки Кегалі (721 км від гирла Омолона) долина розширюється, річка розбивається на рукави, русло галузиться, петляє, утворюючи безліч проток, плес, затонів і перекатів. Лівобережні притоки, як правило, з'єднуються з основним руслом через крайові протоки. Ширина основного русла в середній течії становить близько 500 м, середня швидкість течії — 1,7-1,9 м/с. Через пухку товщу алювіальних наносів просочується більша частина стоку річки, що сприяє створенню потужних підруслових таликів. В результаті в заплавних ділянках вічна мерзлота слабо впливає на ґрунтові процеси і життя рослин в родючому шарі. Впадає у річку Колиму, із правого берега, навпроти села Колимське.
В острівних заплавах розрізняють три рівні алювіальних терас: низька заплава — затоплюється паводками щороку, середня заплава — затоплюється кожні 3-5 років, висока заплава — затоплюється кожні 7-10 років. Вище цих рівнів розташовується надзаплавна незатоплювана тераса — заболочена рівнина із зарослими старицями і старично-термокарстовими озерами, де переважають болотисті торф'яно-глейові і мерзлотно-тайгові ґрунти.
Довжина Омолона — 1 150 км (за іншими даними 1 114 км), площа басейну — 118 тис. км². Зими в районі річки — одні із найсуворіших в Північній півкулі, річка повністю перемерзає більш ніж на 5 місяців, а у верхів'ях — до 7 місяців. Судноплавна від гирла річки Моркока, на ділянці в 585 км, під час паводку до — 984 км. У басейні — родовища алмазів.
Річка є судноплавною до села Омолон, на ділянці за 595 км від гирла і сплавною у нижній течії. У середині червня кожну навігацію здійснювався перегін каравану навантажених барж із селища Зирянка до села Омолон і назад, при цьому з можливою проміжною зимівлею.
Живлення річки снігове і дощове, середня витрата води близько 680 м³/с.
Замерзає в кінці жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня. Повінь з кінця травня. Другий сезонний паводок настає в другій половині серпня.
У зимовий період вода Омолона ідеально прозора, під час льодоходу має білуватий відтінок, в кінці літа — темнуватий. У прибережних озерах колір води жовтуватий або темний.
Річка Омолон приймає більше півтори сотні різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[4]
Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Омолона,(км) | Витрата води,(м³/с) |
---|---|---|---|---|
ліві притоки | ||||
Крива | 113 | 617 | 659 | |
Хулічан | 117 | 2 450 | 644 | |
Кедон | 296 | 10 300 | 499 | |
Наминдикан | 199 | 2 410 | 466 | |
Монокова | 156 | 1 500 | 446 | |
праві притоки | ||||
Велика Авланджа | 120 | 1 840 | 814 | |
Кегалі | 228 | 10 600 | 721 | |
Моланджа | 185 | 4 490 | 608 | |
Уляган | 140 | 2 010 | 584 | |
Олой | 471 | 23 100 | 360 | 113 (205 км)[5] |
Кур'я | 222 | 5 150 | 260 |
Клімат в басейні річки різко континентальний, субарктичний, де панує Сибірський антициклон з дуже холодними зимами і відносно жарким літом. Середньорічна температура повітря становить −12,8 °С, абсолютний мінімум зафіксований −61 °C, абсолютний максимум — +34 °C. Річна сума опадів — 240 мм.
Уздовж річки росте близько 550 видів судинних рослин. На прибережних схилах гір розповсюджений кедровий стланик, в острівних заплавах — зарості із чозенії і тополі, місцями — модрина, існування якої відбувається завдяки підрусловим талікам. Також є чагарникові форми — недотрога, седмічник, купир, пижмо, а також рясно плодоносять ягідні чагарники — дика смородина та шипшина.
На заболочених територіях ростуть уруть, кізляк і митник колимський, в мохових листяних — рідкісна хегемона та рододендрон золотистий.
В акваторії Омолона водяться східносибірський харіус, линок, вальок, чукучан, чир, нельма, бабець строкатоплавцевий, щука; в надзаплавних озерах — якутський карась і мересниця озерна.
На узбережжі річки зустрічаються 25 видів ссавців: кілька видів землерийок, летяги, бурундук, заєць-біляк, лемінги. Хижаки представлені бурими ведмедями, вовками, росомахами, лисицями, соболями, ласицями, горностаями, видрами.
У долині Омолона склалися відмінні умови для проживання лосів, де зафіксована їх рекордна щільність.
Береги Омолона малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів, в тому числі і селище золотошукачів Мандриково, покинутих своїми мешканцями. Чи не єдине поселення із постійними жителями — село Омолон, розташоване за 595 км від гирла.
- ↑ а б в г Річка Омолон на TopoMapper.com. витік[недоступне посилання], гирло[недоступне посилання]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Мы живем у хорошей реки [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] — «Крайний Север». Процитовано: 2013-05-15. (рос.)
- ↑ Государственный водный реестр РФ: Река Омолон [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-05-15 (рос.)
- ↑ Дані по водотоку річки Олой на сайті R-Arcticnet: пункт Утучан (205 км) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Річка Омолон // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Омолон в «Словарях и энциклопедиях на Академике» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)