Координати: 64°42′58″ пн. ш. 176°43′44″ сх. д. / 64.7161° пн. ш. 176.729° сх. д. / 64.7161; 176.729

Онемен (затока)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Онемен
чукот. Онмын
64°42′58″ пн. ш. 176°43′44″ сх. д. / 64.7161° пн. ш. 176.729° сх. д. / 64.7161; 176.729
Частина відБерингове море
Прибережні країниРосія
РегіонЧукотський автономний округ
Площабіля «60x5 км»
Максимальна глибина19 м
Вливаються
  • Анадир
  • ідентифікатори і посилання
    GeoNames2122473
    Онемен. Карта розташування: Росія
    Онемен
    Онемен
    Онемен (Росія)
    Мапа


    Онемен — затока біля східного берега Берингового моря. Відноситься до Анадирського району Чукотського автономного округу.

    Є естуарієм. Ширина біля входу 5 км, глибина до 20 м

    Гідронім

    [ред. | ред. код]

    Назва в перекладі з чукот. «Онмын» — «той що вдається глибоко»[1].

    Гідрографія

    [ред. | ред. код]

    Розташований на захід від Анадирського лиману, з яким зв'язується Горлом Річки Анадир. Відкритий на схід, заглиблений у материк на 42 км. Західна межа проходить через миси Вешала і Американську кішку, східна — через миси Неймана і Довгий.

    Північний берег затоки частиною низький з невеликими кам'янистими височинами, частиною обривистий. На меридіані гирла річки Велика від північного берега виступає півострів, обмежений мисами Кедровий і Кедрова кішка. Південно-західний і південно-східний береги затоки переважно низькі, заболочені. Вздовж узбережжя простягаються великі мілини, які частково висихають. Донний ґрунт — мул і пісок.

    У затоку впадають річки Анадир і Велика (затока Малий Онемен). У затокі знаходиться Гнилий Кут затоки Онемен, в який впадає річка Кутова. На узбережжі виділяються миси Довгий, Глибокий (Мала Нерпичя Кішка), Морошечний, Неймана.

    Населених пунктів на узбережжі затоки немає.

    Судноплавство

    [ред. | ред. код]

    Посередині затоки проходить фарватер шириною 0,2—1,6 милі, глибини на якому складають 6,2—31,5 м. Фарватер огороджений буями, що святяться, на мисах затоки встановлені радіолокаційні відбивачі. Через складні течії в акваторії затоки і частих вітрів, які підіймають і високу круту хвилю, судноплавство можливе тільки в тиху погоду в умовах гарної видимості[2].

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков ; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
    2. ГУНиО МО СССР. Лоция реки Анадырь / под ред. Р. Я. Ахматицкого. — ЦКФ ВМФ, 1987. — 181 с.