Онищук Олег Петрович

Олег Петрович Онищук
Народився	12 серпня 1961(1961-08-12) Путринці, Ізяславський район, Хмельницька область, Українська РСР,  СРСР
Помер	31 жовтня 1987(1987-10-31) (26 років) в районі кишлака Дурі, провінція Забуль, Демократична Республіка Афганістан ·від отриманих поранень
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	військовий
Alma mater	Київське вище загальновійськове командне училище
Учасник	Війна в Афганістані 1979—1989
Посада	командир 4-ї групи («Каспій-724»), заступник командира 2-ї розвідувальної роти 186-го окремого загону спеціального призначення («7-й окремий мотострілецький батальйон»)
Військове звання	Старший лейтенант
У шлюбі з	Онищук Галина Степанівна
Діти	дочки Світлана і Наталія
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги»

Олег Петрович Онищук (нар. 12 серпня 1961, Путринці, Ізяславський район, Хмельницька область, Українська РСР — пом. 31 жовтня 1987, Дурі, Забуль, Демократична Республіка Афганістан) — радянський командир, старший лейтенант, кандидат в члени КПРС. Герой Радянського Союзу.

Біографія

Народився 12 серпня 1961 року в робітничій сім'ї у селі Путринці Ізяславського району, Хмельницької області, Українська РСР.

1978 року закінчив середню школу № 5 в місті Ізяслав.

Того ж року призваний на строкову службу до Радянської Армії.

1982 року закінчив факультет розвідки Київського вищого загальновійськового командного училища імені М. В. Фрунзе.

З 1982 року командир розвідувальної групи 24-ї окремої бригади спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР Забайкальського військового округу, на посаді командира взводу.

Згодом переведений до Туркестанського військового округу.

У квітні 1987 року приступив до виконання обов'язків заступника командира 2-ї розвідувальної роти 186-го окремого загону спеціального призначення (умовно «7-й окремий мотострілецький батальйон») 22-ої окремої бригади спеціального призначення 40-ї загальновійськової армії в складі радянських окупаційних військ на території Афганістану.

Загинув від отриманих поранень 31 жовтня 1987 року як командир 4-ї групи (умовна назва «Каспій-724») 2-ї розвідувальної роти 186-го окремого загону спеціального призначення під час операції з перехоплення транспорту постачання афганських моджахедів.

Похований у місті Ізяславі Хмельницької області.

Вшанування пам'яті

• Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 травня 1988 року старшому лейтенанту посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, медаллю «За бойові заслуги».
• У місті Ізяславі по вулиці Незалежності встановлено пам'ятник Онищуку Олегу Петровичу.
• Ім'ям Онищука Олега Петровича названо вулиці в селі Путринці і в місті Ізяславі
• Матеріали про старшого лейтенанта О. П. Онищука і його речі зберігаються в реліквійній експозиції «Трагедія і доблесть Афгану» Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні»^{[джерело?]}
• З 1998 року у місті Києві проводяться щорічні змагання зі спортивного орієнтування, присвячені пам'яті Героя Радянського Союзу Олега Онищука.
• Ім'я Олега Петровича Онищука присвоєно Ізяславському ліцею №5.
• У листопаді 2015 року на фасаді Ізяславського ліцею №5 імені О. П. Онищука Ізяславської міської ради встановлено меморіальну таблицю Олегу Петровичу Онищуку
• Загибелі групи Онищука у версії радянської пропаганди присвячено значну частину експозиції музею в Ізяславському ліцеї №5 імені О. П. Онищука.

Посилання

• Проект «УКРАЇНЦІ В СВІТІ»
• Сайт проекту «Герои Страны»: Онищук Олег Петрович [Архівовано 27 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Із циклу: «Афганці» — Герої Радянського Союзу": Онищук Олег Петрович [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Українська Спілка ветеранів Афганістану. На честь Героя — Олега Онищука [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]