Онкович Дмитро Юліанович
Дмитро Юліанович Онкович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 27 грудня 1934 с. Турчинці, Городоцький район, Хмельницька область |
Помер | 20 вересня 2011 (76 років) Київ |
Громадянство | ![]() |
Національність | українець |
Діяльність | поет, перекладач, журналіст |
Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1964) ![]() |
Членство | Національна спілка письменників України ![]() |
У шлюбі з | Онкович Ганна Володимирівна |
Діти | Онкович Ярослав Дмитрович, Онкович Артем Дмитрович |
Онко́вич Дмитро Юліанович (нар. 27 грудня 1934, с. Турчинці, Городоцький район, Хмельницька область — пом. 20 вересня 2011) — український поет, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1977).
Дмитро Юліанович Онкович народився 27 грудня 1934 року в родині хліборобів Юліана Петровича і Валентини Олексіївни. Мав сестру Тамілу. Зростав без батька, що загинув на фронті Другої світової війни. Закінчивши школу, служив у лавах Радянської армії, потім — працював на Донбасі у шахтах. 1964 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Працював кореспондентом РАТАУ (нинішній Укрінформ), редактором у видавництві «Молодь», завідував відділом преси Українського товариства дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами, був редактором поезії письменницького журналу «Вітчизна», завідував відділом поезії журналу «Всесвіт», тривалий час працював відповідальним секретарем журналу «Українська мова і література в школі» (тепер — «Дивослово»). Член Національної спілки письменників України з 1977 року.
Вірші Дмитра Онковича друкувалися в газетах із 1957 року. У 1984-му видавництво «Молодь» випустило книжку «Першовірш», яка містила 81 вірш українських поетес і поетів — по одному на кожного. Самі автори вибрали ці твори як початок відліку творчості. Перед кожним віршем поміщено вступ. Ось що написав Дмитро Онкович про свій літературний дебют:
|
Перша книжка поета «Голуби» вийшла 1966 року, потім були:
- «Зимові яблука» (1969)
- «Межа» (1971)
- «Толока» (1975)
- «Біла конюшина» (1981)
- «Пам'ять» (1983)
- «Поезії» (1984)
- «Леміш до сонця» (1991)
- «Зелені гуси» (поезії для дітей, 1991)
- «Совість» (2011)
Дмитро Онкович був яскравий представник «тихої лірики», «сільської поезії». Його твори перекладено білоруською, болгарською, іспанською, польською, російською, угорською та іншими мовами.
Був одружений з Ганною Онкович. Мав із нею двох синів — Ярослава (* 1965) і Артема.
- Криницький В. Ще як Онкович був живий… [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Онкович Дмитро: Творчість [Архівовано 14 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Найвищий суд — власна совість… [Архівовано 1 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Онкович Д. // Письменники України : Довідник / Упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — С. 218.
- Онкович Д. // Письменники України : Біобібліографічний довідник / Упоряд. В. П. Павловська, Л. Ф. Бубнова, Л. М. Сіренко. — К. : Укр. письменник, 2006. — С. 298.
- Ще як Онкович був живий… [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Книгоспалах: Дмитро Онкович — «СОВІСТЬ» //www.facebook.com/groups/338771576517898/