Опозиційно зухвалий розлад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опозиційно зухвалий розлад
Спеціальністьпсихіатрія і клінічна психологія
Препаратихлорпромазин[1], clonidine hydrochlorided[1] і рисперидон[2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-116C90
МКХ-10F91.3
MeSHD000096865
CMNS: Oppositional defiant disorder у Вікісховищі

Опозиційно зухвалий розлад, ОЗР (англ. Oppositional defiant disorder, ODD) — психічний розлад, якому притаманна модель сердитого настрою, зухвалої поведінки або мстивості.[3] Така поведінка зазвичай націлена на однолітків, батьків, учителів та інших авторитетних осіб.[4] На відміну від розладу поведінки[en], люди з ОЗР не проявляють агресію щодо будь-яких людей або тварин, не схильні до нищення речей, крадіжок або обману.[5] Розлад частково має певні зв'язки з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), і близько половини дітей із ОЗР також відповідають діагностичним критеріям СДУГ.[6][7][8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б NDF-RT
  2. Drug Indications Extracted from FAERSdoi:10.5281/ZENODO.1435999
  3. Diagnostic Criteria 313.81 (F91.3). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (вид. Fifth). American Psychiatric Association. 2013. ISBN 978-0-89042-554-1.
  4. Oppositional Defiant Disorder (ODD) in Children. www.hopkinsmedicine.org (англ.). Процитовано 26 травня 2021.
  5. Abnormal Psychology. New York, NY: McGraw Hill. 2014. с. 323. ISBN 978-0-07-803538-8.
  6. Golubchik, Pavel, Shalev, Lilach, Tsamir, Dina, Manor, Iris, Weizman, Abraham. High pretreatment cognitive impulsivity predicts response of oppositional symptoms to methylphenidate in patients with attention-deficit hyperactivity disorder/oppositional defiant disorder. International Clinical Psychopharmacology. 2019;34(3):138-142. doi:10.1097/YIC.0000000000000252.
  7. Harvey EA, Breaux RP, Lugo-Candelas CI (2016). Early development of comorbidity between symptoms of attention-deficit/hyperactivity disorder (ADHD) and oppositional defiant disorder (ODD). J Abnorm Psychol125: 154–167.
  8. Waschbusch DA (2002). A meta-analytic examination of comorbid hyperactive-impulsive-attention problems and conduct problems. Psychol Bull128:118–150.