Опора (конструкція)
Опо́ра, підпо́ра — споруда або частина споруди, що служить для тримання та закріплення тримальних конструкцій. Основне завдання — передавання зусилля від однієї частини будови, до іншої або на фундамент. Використовувані конструкції й матеріали опор можуть бути різними в залежності від величини й характеру переданих зусиль.
В будинках опорами балок і ферм служать, наприклад, колони, опорні стіни, вертикальні стояки, опорами арок і рам — найчастіше фундаменти. Опорами прогонових будов мостів є бики (проміжні опори) і стояни (берегові опори), а також понтони, човни тощо. Спеціальні стовпи і щогли, закріплені на фундаменті або безпосередньо в ґрунті, служать опорами ліній електропередачі й опорами контактної мережі[1].
- ↑ «Опори» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Опори // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 140. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Опоры воздушных линий электропередачи
- Опоры в БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]