Орангутан суматранський
| Орангутан суматранський | |
|---|---|
| |
| Самець | |
| |
| Самиця | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Підряд: | Haplorhini |
| Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
| Родина: | Гомініди (Hominidae) |
| Рід: | Орангутан (Pongo) |
| Вид: | Орангутан суматранський (P. abelii)
|
| Біноміальна назва | |
| Pongo abelii Lesson, 1827
| |
| |
| Мешкає в Індонезії | |
Орангутан суматранський[2] (Pongo abelii) — один з двох видів орангутанів, поширений лише на острові Суматра в Індонезії, зустрічається рідше за Борнейського орангутана. Назва тварини складається з двох слів місцевою мовою, «orang» («люди» або «людина») та «hutan» («ліс»), що перекладається як людина лісу.
Видову латинську назву отримано на честь британського лікаря та натураліста Кларка Абеля (1789—1826)[3].
Виразні очі, майже людське на вигляд обличчя, що може виражати широкий спектр емоцій. Чіпкі руки та ноги, що допомагають йому жити на деревах. Довгі міцні та гнучкі пальці, що забезпечують гарне зчеплення під час руху. Самці суматранських орангутанів виростають висотою до близько 1,4 метрів та важать близько 90 кг. Самиці в середньому виростають до 90 см та 45 кг. Порівняно з борнейськими орангутанами, суматранські товстіші та мають видовжене обличчя, волосся їхнє довше, зі світлішим відтінком рудого кольору.[4]
Основну частину життя ці тварини проводять на деревах, щовечора будують гніздо з листя та гілок за лічені хвилини, пересуваються в густій траві за допомогою довгих рук та цупких пальців. Рідко спускаються з дерев, також сплять на них. Надзвичайно розумний, так у пошуках їжі він зазвичай допомагає собі різним знаряддям. Зокрема, використовує листя дерев як туалетний папір, велике листя — як парасольку, а з гілок робить знаряддя для збору комах.[5]
Переважає рослинна їжа. Їдять фрукти: дуріани, джекфрут, манго, лічі, мангостан, інжир, також харчується листям, ліанами, молодими паростками і тваринною здобиччю малих розмірів (терміти, мурахи, вміст пташиних гнізд).[6]
Станом на 2015 рік нараховувалося 6 624 особини цих орангутанів. Головними загрозами є знищення та фрагментація ареалу (зменшення природного середовища через безвідповідальну та нелегальну лісозаготівлю, розбудову доріг та шахт, сільське господарство), а також конфлікт з людьми. Нелегальна торгівля дитинчатами орангутанів як домашніми тваринами також є загрозою.[6]
.jpg)
- ↑ Singleton, I.; Wich, S.A.; Griffiths, M. (2008). Pongo abelii. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2008: e.T39780A10266609. doi:10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T39780A10266609.en.
- ↑ Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 113.
- ↑ Bo Beolens, Michael Watkins, and Mike Grayson. The eponym dictionary of mammals. — P. 1. — ISBN 978-0-8018-9304-9.
- ↑ Orangutan Pongo. Primate Info Net.
- ↑ Мавпи проти машин: чи подобаються приматам комп'ютерні ігри? (англ.) . ВВС. 8 лютого 2012. Процитовано 5 червня 2016.
- ↑ а б WWF, 2015. Вплив зміни клімату на види. С.6
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
