Орден Зірки Румунії
| Орден Зірки Румунії Ordinul Steaua Romaniei | ||||
 | ||||
 | ||||
| Девіз | In Fide Salus | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |
 Румунія | |||
| Тип | Орден | |||
| Статус | Вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 10 травня 1871 року | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Кавалери ордена Зірки Румунії (172) | ||||
| Черговість | ||||
 Орден Зірки Румунії у Вікісховищі | ||||
Орден Зірки Румунії — вища державна нагорода Румунії.
Орден Зірки Румунії фактично є першою нагородою незалежної румунської держави. 1864 року князь Александру Куза, господар Валасько-Молдавського князівства, започаткував орден Зірки за шістьома ступенями: Великий хрест, Хрест I класу, Великий офіцерський хрест, Командорський хрест, Офіцерський і Лицарський хрести. Щоправда, при цьому не було витримано кілька необхідних формальностей.
10 травня 1877 року князь Кароль I Гогенцоллерн-Зігмарінген своїм Високим декретом 1108/1877 виправив це положення й «повторно» започаткував орден уже за п'ятьма ступенями (зник Хрест I класу).
12 лютого 1937 року було відновлено ще один ступінь ордена — Хрест I класу, що був за старшинством між Великим хрестом і Великим офіцерським хрестом.
26 червня 1943 року король Міхай I започаткував до ордена Дубовий лист, що вручався військовослужбовцям, які зазнали в боях трьох (і більше) поранень.
У 1941–1944 роках орден Зірки Румунії неодноразово вручався німецьким офіцерам. Влітку 1944 року орденом були нагороджені кілька суден румунського військово-морського флоту, що відзначились під час евакуації німецько-румунського угрупування з Криму.
Після зречення Міхая I престолу 1947 року орден було ліквідовано.Замість нього було засновано однойменний орден,який проіснував до падіння комуністичного режиму в Румунії.
В 1998 році орден Зірки Румунії було відроджено як вищу нагороду країни.
Відповідно до статуту існували суворі критерії, за якими орденом Зірки Румунії могли нагороджуватись військовослужбовці й цивільні особи за службу інтересам державі у мирний час та самовіддане виконання обов'язку, та героїзм під час війни. Всі пропозиції з нагородження спрямовувались до канцелярії ордена, яка визначала на кожен рік можливу кількість нагороджень орденом того чи іншого ступеня. Ці обмеження не стосувались питань нагородження іноземців, які перебували в компетенції короля.
Орден очолював магістр (король). Йому підпорядковувались канцлер, міністр закордонних справ і почесний консул.
Всі рішення відносно змін у статуті ордена, правил носіння ухвалювались канцелярією, де також зберігався реєстр і сертифікати всіх нагороджених.
Орден мав п'ять ступенів (до 1937 року):
- Кавалер Великого хреста
- Кавалер Великого офіцерського хреста
- Командорський хрест
- Офіцерський хрест
- Лицарський хрест
та шість ступенів (після 1937 року):
- Кавалер Великого хреста
- Кавалер Хреста I класу
- Кавалер Великого офіцерського хреста
- Командорський хрест
- Офіцерський хрест
- Лицарський хрест
Знак ордена є візантійським хрестом темно-блакитної емалі з золотою (або з позолоченого срібла) окантовкою, розташований на тлі сонячних променів різної довжини та згори увінчаний короною. На аверсі центральний медальйон оточений зеленим емалевим вінцем з дубового листя. В центрі на червоній емалі зображено золотого орла. На реверсі зображено монограму Кароля I. Вінчає знак королівська корона.
Під час нагородження військовослужбовця за бойові заслуги вручався знак з мечами (перехрещені мечі між променями хреста чи між короною та верхнім променем хреста).
1932 року дизайн ордена кардинально змінився. Замість сонячних променів з'явились золоті орли з розкритими крилами в «римському» стилі. На медальйоні з лицьового боку орел поступився своїм місцем королівському вензелю Кароля I.
Знаки Великого хреста й Великого офіцерського хреста носились з нагрудною восьмипроменевою зіркою. Знак Хреста I класу носився з нагрудною чотирипроменевою зіркою.
Нині в центральному медальйоні зображено золотий щит державного герба Румунії. Корону замінено на вінець з дубового й лаврового листя, вкритого зеленою емаллю.
Знак ордена носився на плечовій стрічці.
До сучасного ордена ступеня Великого хреста належить орденський ланцюг, що складається з шести ланок, які повторюють знак ордена, і шести ланок у вигляді державного герба Румунії.
-
Знак ордена Великого хреста на ланцюгу (1998) -
Зірка Великого хреста зразку до 1937 року
Знак ордена носився на плечовій стрічці.
Знак ордена носився на шийній стрічці.
Знак ордена носився на шийній стрічці.
Знак ордена носився на грудній колодці з розеткою з правого боку грудей.
Знак ордена носився на грудній колодці з правого боку грудей.
Емблема, виготовлена з оксидованого металу розміром 28×10 мм. Кріпилась до стрічки ордена.
Первинно муарова стрічка ордена була червоного кольору з двома блакитними смугами по краях.
З 1916 до 1937 року існував варіант орденської стрічки «За хоробрість». 1932 року стрічку було змінено на червону зі срібними кантами по краях. 1938 року стрічка ордена зазнала чергових змін — вона зберегла свій колір і малюнок, проте по краях додались золоті виткані канти (3 мм).
- Ordinul naţional «Steaua României» (рум.)
- І. Ю. Філософов. Энциклопедия орденов и медалей Европы. Ростов-на-Дону. Видавничий дім «Владис». 2010. (рос.)
|
Це незавершена стаття про нагороду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |