Орель Катерина Олександрівна
| Орель Катерина Олександрівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1887 |
| Дата смерті | 1935 |
| Професії | співачка |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
Орель Катерина Олександрівна (справжнє прізвище — Іванова; 1887—1935) — російська оперна співачка і артистка оперети (лірико-колоратурне сопрано).
Співала на декількох петербурзьких сценах: Італійська опера (1903); Народний дім Миколи II (1906—1908); Нова опера, (1910—1911), в Москві в Театрі Солодовникова (1905—1906), а також в різних провінційних театрах: у Кисловодську (антреприза Віктора Форкатті, 1904), Тифлісі (1904—1905), Харкові (1905), Києві (1912—1913), Катеринославі (1913). До кращих партій Орель відносили Антоніду в «Життя за царя» Михайла Глінки та Волхву в «Садко» Миколи Римського-Корсакова.
Залишила декілька записів — зокрема, каватину Лючії з «Лючії ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті і фінальний квартет з «Євгенія Онєгіна» Чайковського (з Миколою Большаковим, Леонідом Савранським та Ніною Паніною).
- Орель Катерина Олександрівна // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 484.
