Орел-чубань

Орел-чубань чорний (Spizaetus tyrannus)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина:	Яструбові (Accipitridae)
Підродина:	Орлині (Aquilinae)
Рід:	*Орел-чубань (Spizaetus)* Vieillot, 1816^[1]

Види

Синоніми

Plumipeda Fleming, 1822^[2]

Spizastur G.R. Gray, 1841^[3]
Pternura Kaup, 1845^[4]
Spiziastur Kaup, 1848^[5]
Tolmolestes F. Heine, Jr., 1890^[6]
Oroaetus Ridgway, 1920^[7]

Посилання

Вікісховище:	Spizaetus
Віківиди:	Spizaetus
ITIS:	175573
NCBI:	214437
Fossilworks:	137204

Орел-чуба́нь^[8] (Spizaetus) — рід яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)^[9]. Представники цього роду мешкають в Мексиці, Центральній і Південній Америці.

Опис

Орли-чубані — це хижі птахи середнього і великого розміру, середня довжина яких становить 51–80 см, розмах крил 110–166 см, вага 750–1632 г. Самиці є більшими і важчими за самців, однак забарвленням не вирізняються. Верхня частина тіла у них переважно коричнева, нижня частина тіла бліда, на голові характерний чуб. Орли-чубані живуть в тропічних лісах, гніздяться на деревах. Вони живляться ссавцями дрібного і середнього розміру, птахами і плазунами.

Види

Виділяють чотири види:^[10]

Орел-чубань чорний (Spizaetus tyrannus)
Орел строкатий (Spizaetus melanoleucus)
Орел-чубань рудошиїй (Spizaetus ornatus)
Орел Ісідори (Spizaetus isidori)^[11]

Низку видів, яких раніше відносили до роду Spizaetus, за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження були переведені до відновленого роду Nisaetus^[12]^[13].

Етимологія

Наукова назва роду Leucopternis походить від сполучення слів дав.-гр. λευκος — білий і πτερνις — яструб.^[14]

Примітки

↑ L.J.P. Vieillot: Analyse d’une nouvelle ornithologie élémentaire. Paris: Deteville, libraire, rue Hautefeuille, 1817, s. 24.
↑ J. Fleming: The Philosophy of Zoology, or, A general view of the structure, functions, and classification of animals. Cz. 2. Edinburgh: Hurst, Robinson & Co., 1822, s. 234.
↑ G.R. Gray: A list of the genera of birds, with their synonyma and an indication of the typical species of each genus. Wyd. 2nd ed., rev., augm., and accompanied with an index. London: Printed and sold by R. and J.E. Taylor, 1841, s. 3.
↑ J.J. Kaup. Ueber Falken. Mit besonderer Berücksichtigung der im Museum der Senckenbergischen naturforschenden Gesellschaft aufgestellten Arten.. „Museum Senckenbergianum”. 3 (3), s. 259, 1845.
↑ J.J. Kaup. Uebericht der Gulen (Strigidae). „Isis von Oken”. 1848, s. 772, 1848.
↑ F. Heine: Subfam. Spizaëtinae. W: F. Heine & A. Reichenow: Nomenclator Musei Heineani Ornithologici. Berlin: R. Friedländer & Sohn, 1882–1890, s. 270.
↑ R. Ridgway. Diagnoses of some new genera of birds. „Smithsonian miscellaneous collections”. 72 (4), s. 1, 1920.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Hawks, Eagles, and Kites (Accipitridae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.accipi1.01. [dostęp 2020-05-31]. (необхідна підписка)
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 червня 2022.
↑ Spizaetus isidori у базі Avibase.
↑ A.J. Helbig, A. Kocum, I. Seibold, M.J. Braun. A multi-gene phylogeny of aquiline eagles (Aves: Accipitriformes) reveals extensive paraphyly at the genus level. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 35 (1), ss. 147–164, 2005. doi:10.1016/j.ympev.2004.10.003.
↑ E. Haring; K. Kvaløy; J.-O. Gjershaug; N. Røv; A. Gamauf (2007). Convergent evolution and paraphyly of the hawk-eagles of the genus Spizaetus (Aves, Accipitridae) – phylogenetic analyses based on mitochondrial markers. J Zool Syst Evol Res. 45 (4): 353—365. doi:10.1111/j.1439-0469.2007.00410.x.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 225. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Посилання

R.C. Banks, R.T. Chesser, C. Cicero, J.L. Dunn, A.W. Kratter, I.J. Lovette, P.C. Rasmussen, J.V. Remsen, Jr., J.D. Rising, D.F. Stotz. Forty-eighth supplement to the American ornithologists' union Check-List of North American Birds. „The Auk”. 124 (3), ss. 1109–1115, 2007.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Vieillot-1] L.J.P. Vieillot: Analyse d’une nouvelle ornithologie élémentaire. Paris: Deteville, libraire, rue Hautefeuille, 1817, s. 24.

[Fleming-2] J. Fleming: The Philosophy of Zoology, or, A general view of the structure, functions, and classification of animals. Cz. 2. Edinburgh: Hurst, Robinson & Co., 1822, s. 234.

[Gray-3] G.R. Gray: A list of the genera of birds, with their synonyma and an indication of the typical species of each genus. Wyd. 2nd ed., rev., augm., and accompanied with an index. London: Printed and sold by R. and J.E. Taylor, 1841, s. 3.

[Kaup1845-4] J.J. Kaup. Ueber Falken. Mit besonderer Berücksichtigung der im Museum der Senckenbergischen naturforschenden Gesellschaft aufgestellten Arten.. „Museum Senckenbergianum”. 3 (3), s. 259, 1845.

[Kaup1848-5] J.J. Kaup. Uebericht der Gulen (Strigidae). „Isis von Oken”. 1848, s. 772, 1848.

[Heine-6] F. Heine: Subfam. Spizaëtinae. W: F. Heine & A. Reichenow: Nomenclator Musei Heineani Ornithologici. Berlin: R. Friedländer & Sohn, 1882–1890, s. 270.

[Ridgway-7] R. Ridgway. Diagnoses of some new genera of birds. „Smithsonian miscellaneous collections”. 72 (4), s. 1, 1920.

[8] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[Winkler&inni-9] D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Hawks, Eagles, and Kites (Accipitridae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.accipi1.01. [dostęp 2020-05-31]. (необхідна підписка)

[ioc-10] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 червня 2022.

[11] Spizaetus isidori у базі Avibase.

[Helbig&inni-12] A.J. Helbig, A. Kocum, I. Seibold, M.J. Braun. A multi-gene phylogeny of aquiline eagles (Aves: Accipitriformes) reveals extensive paraphyly at the genus level. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 35 (1), ss. 147–164, 2005. doi:10.1016/j.ympev.2004.10.003.

[13] E. Haring; K. Kvaløy; J.-O. Gjershaug; N. Røv; A. Gamauf (2007). Convergent evolution and paraphyly of the hawk-eagles of the genus Spizaetus (Aves, Accipitridae) – phylogenetic analyses based on mitochondrial markers. J Zool Syst Evol Res. 45 (4): 353—365. doi:10.1111/j.1439-0469.2007.00410.x.

[14] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 225. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]