Перейти до вмісту

Оренбурзький газопереробний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оренбурзький газопереробний завод
рос. Оренбургский газоперерабатывающий завод
Типпідприємство
ГалузьПереробка природного газу і газового конденсату
Штаб-квартира Росія, Оренбург
Ключові особидиректор Чехонін Михайло Федорович
ПродукціяПриродний газ і інші продукти газопереробки
Співробітники3080
regprom.ru/e19751.html
CMNS: Оренбурзький газопереробний завод у Вікісховищі

Оренбурзький газопереробний завод — газопереробний комплекс, створений на базі Оренбурзького газоконденсатного родовища.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Майданчик підприємства розташований в селищі Холодні Ключі, передмісті Оренбурга.

Завод був побудований у співпраці з Францією.

У складі заводу є 9 установок по виготовленню товарного газу, сім установок для виготовлення сірки, три установки стабілізації конденсату. Оренбурзький ГПЗ технологічно пов'язаний з гелієвим заводом.

На середину 2010-х на заводі працювало 3080 осіб.

У комплексі з заводом була побудована Каргалинська ТЕЦ.

Продукція

[ред. | ред. код]

Транспортна інфраструктура

[ред. | ред. код]

Видачу товарного газу організували за допомогою трубопроводів Оренбург – Заїнськ, Оренбург – Самара, Оренбург — Новопсков, "Союз", Оренбург – Домбаровка. Трубопровід Оренбург – Совхозне сполучає ГПЗ із Совхозним підземним сховищем газу.

Етанова фракція транспортується по етанопроводу Оренбург – Казань.

Для транспортування стабілізованого конденсату, а потім і широкої фракції легких вуглеводнів (ШФЛУ, переважно пропан та бутан з домішками пентану та гексану) спорудили спеціалізовану систему Оренбург – Салават – Уфа. По ній же з кінця 2010-х могли видавати певні обсяги етану. Ще одним методом видачі ШФЛУ є продуктопровід Оренбург – Шкапово – Туймази.

З 1980-х років на завод для переробки надходить продукція казахського Карачаганакського родовища, для чого призначена трубопровідна система Карачаганак – Оренбург.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]