Оришківці (Чортківський район)
Ця стаття застаріла.(листопад 2017) |
село Оришківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Копичинецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060250070016602 |
Основні дані | |
Засноване | 1579 |
Населення | 1 606 |
Територія | 4.028 км² |
Густота населення | 398.71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48272 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°4′10″ пн. ш. 25°52′10″ сх. д. / 49.06944° пн. ш. 25.86944° сх. д. |
Водойми | Оришка |
Відстань до районного центру |
12 км |
Найближча залізнична станція | Гадинківці |
Відстань до залізничної станції |
4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48260, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Копичинці, вул. 22 Січня, буд. 29 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ори́шківці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Копичинецька міська громада. Розташоване на річці Оришка, на південному заході району. Центр колишньої сільради.
Населення — 1606 осіб (2001 р.). Через село проходить автомобільний шлях М19 що є частиною Європейського автомобільного маршруту E85.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1593 | 99.19% |
російська | 11 | 0.69% |
білоруська | 1 | 0.06% |
румунська | 1 | 0.06% |
Усього | 1606 | 100% |
Перша писемна згадка — 1574 р. За іншими даними перша згадка про село датується 1579 роком[2]. Назва села та однойменної річки Оришка, що протікає через нього, за легендою, походить від жіночого імені Орися (одна з народних форм канонічного імені Ірина).
Діяли «Просвіта», «Луг», «Союз українок», «Хліборобський вишкіл молоді» та інші українські товариства, кооператива.
В роки Другої світової війни 270 мешканців села брали участь у військових діях. 93 з них загинули або пропали безвісти, 95 – нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу[2]
До 19 липня 2020 р. належало до Гусятинського району[3].
З 30 липня 2018 р. у складі Копичинецької міської громади[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610242, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 1123 виборці, явка 49,60%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 46,22%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 11,33%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 8,99%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 35,53%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 28,57%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 9,89%[6].
У селі споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988 р.), Борцям за волю України (1993 р.), Пам'ятник Тарасові Шевченку (2014), насипано символічні могили УСС та воякам УПА (1991 р.).
Працюють:
- ЗОШ 1-2 ступ;
- дитячий садок;
- клуб4
- бібліотека;
- ФАП;
- відділення зв'язку;
- кімната-музей історії села;
- торговельні заклади.
- Роман Боднар (1945—2004) — лікар-психіатр, літератор;
- Михайло Литвинович[7] — отець;
- Олег Пилипчук (13 серпня 1947) — вчений-біолог;
- Ростислав Пилипчук (1936—2014) — театрознавець та літературознавець;
- Ярослав Сухий (26 березня 1951) — український політик, науковець, народний депутат України 3-7-го скликань
- Чеслав Дутка (20 січня 1936) – польський літературознавець, соціолог;
- Володимир Возьний (28 квітня 1956) – вчений-юрист;
- Казимир Возьний (12 березня 1967) [8] — вчений-економіст, проректор Західноукраїнського національного університету, в минулому — директор бібліотеки Тернопільського національного економічного університету;
- Потикевич-Заболотна Марія Василівна (1924—2007) — учасниця національно-визвольних змагань, медсестра УПА, політв'язень, поетеса.
- Гаврилишин Іван Павлович 15травня 1948 р. - журналіст, громадський діяч.
- Чурило Мартин (Марцін) — отримав село у власність за бойові заслуги під Полоцьком[9]
- Ян Потоцький.
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1748р
-
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1994 р.)
-
Школа
-
Символічна могила Борцям за волю України
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 638 с. — 15 000 прим. — С. 247.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ВВРУ, 2019, № 7, стор. 66
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Михайло Григорович Литвинович нар. 30 травня 1866 пом. 21 жовтня 1945
- ↑ Персональний навчальний сайт
- ↑ Dembińska A. Czuryło Marcin, h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 374. (пол.)
- Мельничук Б., Уніят В., Щавінський, В. Оришківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 93—95. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Мельничук Б., Уніят В. Оришківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2.
- Oryszkowce, wś, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 608. (пол.)
- Історія міст і сіл Української РСР [Текст]: в 26-ти т. Тернопільська область. — К. : УРЕ, 1973. — 638 с.
- Оришківці (Чортківський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.