Перейти до вмісту

Орлов Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орлов.
Орлов Андрій Анатолійович
ПсевдоОрлуша і Orlusha Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився2 листопада 1957(1957-11-02) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Березники, Пермська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняМосква Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, журналіст, сценарист, виробник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusВірші та рингтониd Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтa-orlusha.ru Редагувати інформацію у Вікіданих

Андрій Анатолійович Орлов (літературний псевдонім Орлуша; рос. Андрей Анатольевич Орлов; 2 листопада 1957(19571102), Березники, Пермський край, Російська РФСР) — російський поет, журналіст, сценарист та продюсер.

Творчість

[ред. | ред. код]

Широку популярність здобув в середині першого десятиліття XXI століття як автор сатиричних віршів, що буяють ненормативною лексикою, які поширювалися в інтернеті й на мобільних телефонах. Критик Дмитро Биков у статті «Орлушо, велика ти стерво» (цитата з роману Ільфа та Петрова «12 стільців») стверджує, що Андрій Орлов — «головний російський поет нашого часу».

Пише вірші на злободенні теми.

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Під час російської агресії проти Грузії ходив у футболці з написом «Я грузин» і писав вірші із сатирою на російське керівництво за політику щодо Грузії[1]. Коли напередодні Олімпіади в Сочі почали забороняти гомосексуалів і розстрілювали бродячих собак — на ньому була футболка «Я бродячий собака і гомосексуаліст, убий мене!».

У березні 2014 підписав звернення російських діячів культури проти окупації Криму[2].

Під час війни на сході України написав декілька віршів, присвяченим найрезонанснішим подіям цього конфлікту: «Реквієм про збитий Боїнг» (рос. «Реквием о сбитом Боинге»), «Балада про мертвих десантників» (рос. «Баллада о мертвых десантниках»), «Пісенька гуманітарного конвоїра» (рос. «Песенка гуманитарного конвоира»).

24 серпня 2014 привітав українців віршем, присвяченим Дню Незалежності України[3].

В серпні 2015 року, під час хвилі знищення санкційних продуктів в Росії, написав вірш «Смерть Пармезана»[4]. В листопаді 2015 заявив про себе «Я — українець» і записав відеоролик, в якому проспівав Гімн України[5]. Критикам-путіністам відповів:

рос. Да, чего уж тут говорить, // Все правительства - не подарки, // Но лучше в киевском цирке жить, // Чем в московском гнить зоопарке.

У серпні 2018 написав вірш «Вітер над Лабитнаги» на підтримку ув'язненого у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова[6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Про свою біографію заявив: «В Інтернеті немає жодної моєї біографії. Ті, що надруковані у Вікіпедії або десь, не відповідають дійсності».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Відкритий лист поета Орлуші керівництву рф (рос.)
  2. ↑ Российские артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014.
  3. ↑ Поэт Орлуша написал для украинцев стих-поздравление (рос.)
  4. ↑ Стихотворение Орлуши «Смерть пармезана» разбирают на цитаты (рос.)
  5. ↑ Каминг аут. Я — украинец! // Відео (рос.)
  6. ↑ «Не будет многие лета за это стране прощения, а „Список Сенцова“ — это перепись населения», — российский поэт Орлуша // Цензор.нет, 22.08.2018

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Орлов_Андрій_Анатолійович&oldid=41136809