Орлякові
Орлякові Час існування: пізня крейда — сучасність, 100-0 млн років тому | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||||||
дивитись текст | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Орлякові (Myliobatidae) — родина скатів ряду орлякоподібних (Myliobatiformes).
У орлякових скатів грудні плавці звужуються або перериваються в передній частині на рівні очей, так що голова чітко виділяється попереду диска. Водночас передні виступи грудних плавців з'єднуються один з одним під вершиною рила, утворюючи своєрідний виступ, що нагадує качиний дзьоб. Диск у цих скатів має ромбічну форму, тому що кінці грудних плавців загострені. Хвіст дуже довгий, схожий на тонкий батіг і озброєний у деяких видів зазубреними голками.
У деяких з них ширина диска може досягати 2,1-2,4 м, довжина тіла разом з хвостом — 4,5 м, а маса — 360 кг.
Орлякові скати яйцеживородні і ембріони в період внутрішньоутробного розвитку, як і у хвостоколів, отримують через рот і бризкальці живильну рідину, що виділяється виростами матки. Орлякові скати живуть у прибережних водах. Вони поширені в теплих водах всіх океанів.
Орлякові скати їстівні, але ніде не видобуваються в значній кількості. Якщо витягнути такого ската з води, він може видавати гучний різкий звук, схожий на гавкіт.
Склад родини згідно з 5-ю редакцією «Fishes of the World» (Nelson et al., 2016)[1]:
- Підродина Myliobatinae Bonaparte, 1835
- Рід Aetobatus Blainville, 1816 — Каптуровий скат
- Рід Aetomylaeus Garman, 1908
- Рід Myliobatis Cuvier, 1816 — Орляк
- Рід Pteromylaeus Garman, 1913
- Підродина Rhinopterinae Jordan & Evermann, 1896
- Рід Rhinoptera Cuvier, 1829 — Биконіс
- Підродина Mobulinae Gill, 1893
У результаті ревізії родини ранг таксонів Mobulinae, Rhinopterinae та Aetobatus був піднятий до рівня окремих родин, а Pteromylaeus синонімізований з Aetomylaeus[2]. Таким чином, в складі родини лишилося тільки 2 роди: Aetomylaeus і Myliobatis[3].
- ↑ Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World, 5th Edition. John Wiley & Sons, 2016, pp. 93-95 ISBN 978-1-118-34233-6
- ↑ White, W. T. (2014). A revised generic arrangement for the eagle ray family Myliobatidae, with definitions for the valid genera. Zootaxa. 3860 (2): 149—166. doi:10.11646/zootaxa.3860.2.3. PMID 25283197.
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2022). Родина Myliobatidae на FishBase. Версія за лютий 2022 року.
Це незавершена стаття про хрящових риб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |