Оротова кислота
Оротова кислота | |
Маса | 2,6E−25 кг[1] |
---|---|
Хімічна формула | C₅H₄N₂O₄[1] |
Канонічна формула SMILES | C1=C(NC(=O)NC1=O)C(=O)O[1] |
Температура плавлення | 346 °C[2] |
Наявний у таксона | A. thaliana[3], L. oleraceus[4], E. coli[5], H. sapiens[6][7] і C. elegans[8] |
Оротова кислота у Вікісховищі |
Оротова кислота — вітаміноподібна речовина, що впливає на обмін речовин, але не володіє всіма властивостями, характерними для вітамінів. Являє собою безбарвні кристали, погано розчинні у воді та органічних розчинниках. За хімічною структурою є гетероциклічною сполукою, хімічні назви — 4-карбоксиурацил та 2,6-діоксипіримідин-4-карбонова кислота. Під впливом води та світла руйнується.
У їжі оротова кислота знаходиться у вигляді слаборозчинних у воді сполук з металами (солі магнію, калію, кальцію). Ці органічні солі легко всмоктуються з тонкої кишки у кров шляхом простої дифузії. Найбільший вміст оротової кислоти виявляється в печінці та дріжджах, також велика кількість її присутня в молоці та молочних продуктах. Головним джерелом оротової кислоти в людини є коров'яче молоко.
Оротова кислота є компонентом всіх живих клітин. Синтезується, як правило, у достатній кількості (випадків гіповітамінозу в літературі поки не описано).
Стимулює синтез нуклеїнових кислот, білків, поділ клітин, посилює процеси імунопоезу.
Є попередником у біосинтезі піримідинових основ, беручи участь в утворенні піримідинових нуклеотидів — урідінмонофосфату та цитидинмонофосфату). Крім цього, ротова кислота втягується в такі процеси:
- перетвореннях фолієвої та пантотенової кислот
- утилізація глюкози
- синтез рибози
- синтезі амінокислоти метіоніну
- метаболізм ціанокобаламіну (вітамін B12)
- створення та підтримання резервів аденозинтрифосфату
- активація скорочувальних можливостей м'язових тканин
- зростання та розвиток клітин та тканин, зокрема м'язової тканини (за рахунок синтезу рибонуклеїнової кислоти)
- створення резервів м'язового карнозину
Оротова кислота прискорює регенерацію печінкових клітин, знижує ризик розвитку ожиріння печінки, сприяє зниженню рівня холестерину в крові, а також покращує скорочення міокарда, сприятливо позначається на репродуктивній функції та процесах росту.
- ↑ а б в Orotic acid
- ↑ Hewitt M. M., Carr J. M., Williamson C. L. et al. Effects of phosphate limitation on expression of genes involved in pyrimidine synthesis and salvaging in Arabidopsis // Plant Physiology and Biochemistry — (untranslated), 2005. — Т. 43, вип. 2. — С. 91–99. — 9 с. — ISSN 0981-9428; 1873-2690 — doi:10.1016/J.PLAPHY.2005.01.003
- ↑ Doremus H. D. Organization of the pathway of de novo pyrimidine nucleotide biosynthesis in pea (Pisum sativum L. cv Progress No. 9) leaves // Arch. Biochem. Biophys. — Academic Press, Elsevier BV, 1986. — Vol. 250, Iss. 1. — P. 112–119. — 8 p. — ISSN 0003-9861; 1096-0384 — doi:10.1016/0003-9861(86)90707-1
- ↑ Lerman J. A., Nam H., Palsson B. Ø. et al. A comprehensive genome-scale reconstruction of Escherichia coli metabolism--2011. // Mol. Syst. Biol. / R. Aebersold — EMBO, Wiley, 2011. — Vol. 7, Iss. 1. — P. 535. — ISSN 1744-4292 — doi:10.1038/MSB.2011.65
- ↑ Gardiner N. J., Lakshmanan M., Martínez V. S. et al. Recon 2.2: from reconstruction to model of human metabolism // Metabolomics — Springer Science+Business Media, 2016. — Vol. 12, Iss. 7. — P. 109. — ISSN 1573-3882; 1573-3890 — doi:10.1007/S11306-016-1051-4
- ↑ Nielsen J. B., Westerhoff H., Kell D. et al. A community-driven global reconstruction of human metabolism // Nature Biotechnology — NPG, 2013. — Vol. 31, Iss. 5. — P. 419–425. — ISSN 1087-0156; 1546-1696 — doi:10.1038/NBT.2488
- ↑ Novère N. L., Witting M., Hastings J. et al. Modeling Meets Metabolomics-The WormJam Consensus Model as Basis for Metabolic Studies in the Model Organism // Frontiers in molecular biosciences — Frontiers Media, 2018. — Vol. 5. — P. 96. — ISSN 2296-889X — doi:10.3389/FMOLB.2018.00096
Ця стаття не містить посилань на джерела. (26 березня 2022) |