Оругеро довгохвостий
| Оругеро довгохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Довгохвостий оругеро (підвид L. l. montrosieri, Нова Каледонія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lalage leucopyga (Gould, 1838)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Symmorphus leucopygus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Оруге́ро довгохвостий[3] (Lalage leucopyga) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає на островах Меланезії.
Довжина птаха становить 15-18 см, вага 16-23 г. Верхня частина тіла у самців чорна, у самиць коричнева, на крилах білі смуги. Надхвістя біле, кінчики бічних стернових пер білі. Нижня частина тіла біла або охристо-біла. Хвіст довгий. Дзьоб і лапи чорні, очі карі.
Виділяють шість підвидів:[4]
- L. l. affinis (Tristram, 1879) — південно-східні Соломонові острови;
- L. l. deficiens Mayr & Ripley, 1941 — острови Торрес і Банкс[en] (Вануату);
- L. l. albiloris Mayr & Ripley, 1941 — північне і центральне Вануату;
- L. l. simillima (Sarasin, 1913) — південне Вануату і острови Луайоте;
- L. l. montrosieri Verreaux, J & Des Murs, 1860 — Нова Каледонія;
- †L. l. leucopyga (Gould, 1838) — острів Норфолк.
Довгохвості оругеро мешкають на Вануату, на Соломонових Островах та на Новій Каледонії. Вони живуть в рівнинних і гірських вологих тропічних лісах.
Довгохвості оругеро живляться комахами і дрібними плодами. Живуть парами та невеликими зграями, територіальні. Гнізда робляться з трави і рослинних волокон, розміщуються на деревах на висоті 6-9 м над землею. В кладці 2 яйця.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Типовий підвид L. l. leucopyga, який мешкав на острові Норфолк вважається вимерлим (востаннє його спостерігали в 1942 році).
- ↑ BirdLife International (2016). Lalage leucopyga. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Gould J. (1838). A synopsis of the birds of Australia, and the adjacent Islands (англ.). London: J. Gould. с. 3 (appendix). doi:10.5962/bhl.title.94763. OCLC 851640342. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 20 жовтня 2021.
- Mayr E. (1978). Birds of Southwest Pacific: A Field Guide to the Birds of the Area between Samoa, New Caledonia, and Micronesia (англ.). C. E. Tuttle. с. 316. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Mayr E., Ripley S. D. (1941). Birds collected during the Whitney South Sea Expedition. XLIV — Notes on the genus Lalage Boie (англ.). Т. 1116. American Museum novitates.
- Pepke M. L. та ін. (2019). Reconciling supertramps, great speciators and relict species with the taxon cycle stages of a large island radiation (Aves:Campephagidae) (англ.). Т. 46 (вид. Journal of Biogeography). с. 1214—1225. doi:10.1111/jbi.13577.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|автор=(довідка) - Norfolk Island Triller. Lalage leucopyga. [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.] by Paul Martinson. Artwork produced for the book Extinct Birds of New Zealand, by Alan Tennyson, Te Papa Press, Wellington, 2006
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |