Оса (ЗРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9K33 «Оса»
Типамфібія 6×6 зенітно ракетна система
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1971–нині
Історія виробництва
РозробникДослідницький інститут НІІ-20
Розроблено1960—1972
Виготовлення1970—1988[1]
Виготовлена
кількість		1,200[2]
ВаріантиOSA-A, OSA-AK, OSA-AKM, OSA-M
Характеристики (OSA-AKM)
Вага17.5 тон
Довжина9.14 м
Ширина2.75 м
Висота4.20 м (зі складеною радіолокаційною щоглою)
5 солдатів
Головне
озброєння
6 9М33, 9М33М1, 9М33М2 або 9М33М3 ракети
Двигундизель 5Д20Б-300Б
300
Дорожній просвіт400 мм
Операційна
дальність
500 км[3]
Швидкість80 км/г
8 км/г (вплав)
Оса (ЗРК) у Вікісховищі
Бойова машина 9А33Б зенітно-ракетного комплексу 9К33 «Оса»

«Оса» (індекс ГРАУ — 9К33, за класифікацією МО США і НАТО — SA-8 Gecko) — радянський зенітно-ракетний комплекс. Комплекс має забезпечувати протиповітряну оборону дивізійної ланки.

Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.[4]

Модифікації

[ред. | ред. код]

9К33-1Т «Оса-1Т»

[ред. | ред. код]

Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:[5]

  • нова система наведення ракети
  • збільшена автоматизація роботи системи
  • нова елементна база ЗРК

Цією ж компанією розроблено модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т38 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382[5].

Варіант «Укррадарпроєкт»

[ред. | ред. код]

Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що передбачає:[5]

  • заміну електронно-променевих трубок,
  • радіоламп та лампи біжної хвилі,
  • відикона та інших морально застарілих елементів,
  • встановлення ПЗЗ матриці в двох діапазонах,
  • доопрацьованої телевізійно-оптичної головки.

Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні цілевказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:[5]

  • 12 км
  • 25 км
  • 45 км
  • до 90 км

Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі й фактично ймовірність бути виявленим супротивником[5].

Ракета Т382 КБ «Луч»

[ред. | ред. код]

Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса — Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені та здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км; для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній відстані[5].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Війна на сході України

Комплекси «Оса» було використано у війні на сході України[6].

12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони було виявлено два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля Лисичанського заводу ГТВ. Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав[7][8].

Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10»[9].

Громадянська війна в Сирії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Громадянська війна в Сирії

Один комплекс було захоплено озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.

Друга Карабаська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Друга Карабаська війна

Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса»[10].

Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажаніших цілей для ударів із дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дороговартісні боєприпаси не за призначенням[10].

Оператори

[ред. | ред. код]

Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань «Об'єднані зусилля-2021» відбулись бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК «Оса-АКМ» із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.[11]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Український зенітний ракетний комплекс Оса під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ, Україна.
    Український зенітний ракетний комплекс Оса під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ, Україна.
  • На тренуваннях, 2021 рік
    На тренуваннях, 2021 рік
  • На тренуваннях, 2021 рік
    На тренуваннях, 2021 рік

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Прочие с долевым участием. www.kupol.ru. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 28 березня 2012.
  2. ↑ Зенитный ракетный комплекс "Оса". Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
  3. ↑ Pike, John. SA-8 GECKO / 9K33M3 Osa-AKM. www.globalsecurity.org. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  4. ↑ Архив новостей[недоступне посилання з червня 2019]
  5. ↑ а б в г д е ж У ЗРК «Оса» йорданської армії зацікавлені в Україні. Український мілітарний портал. 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  6. ↑ Жирохов М. (20.12.2015). Штурмовики Су-25 в боях на Донбасі. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  7. ↑ На підльоті до Лисичанська вранці було збито безпілотник, ще один зник на непідконтрольній території. Інтерфакс. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  8. ↑ Військові розповіли, що і чому впало на подвір’я школи в Лисичанську. Радіо "Свобода". 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  9. ↑ Вертоліт ООС збив над Лисичанськом російський дрон. Укрінформ. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  10. ↑ а б Люксіков Михайло (31 жовтня 2020). Азербайджан покаже трофейний ЗРК «Оса» у Баку. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
  11. ↑ ЗСУ провели перші в цьому році бойові стрільби ЗРК С-125 та "Оса-АКМ" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оса (ЗРК)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оса_(ЗРК)&oldid=43646240