Осипов Василь Миколайович

Василь Миколайович Осипов
Василь Миколайович Осипов
рос. Василий Николаевич Осипов
Народження	30 грудня 1917; Петроград
Смерть	16 липня 1991 (73 роки); Ленінград
Поховання	Південний цвинтар (Санкт-Петербург)
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	авіація далекої дії
Освіта	Оренбурзьке вище військове авіаційне училище пілотівd (1940)
Роки служби	1937–1954
Партія	ВКП(б)
Звання	Майор авіації
Формування	5-й гвардійський ап АДД; 26-й гвардійський бап
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди
	Осипов Василь Миколайович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осипов.

О́сипов Васи́ль Микола́йович (рос. Осипов Василий Николаевич; 30 грудня 1917(19171230) — 16 липня 1991) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, гвардії майор. Двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944).

Біографія

Народився 30 грудня 1917 року в місті Петрограді в родині робітника. Росіянин.

До лав РСЧА призваний за спецнабором ЦК ВЛКСМ у 1937 році. У 1940 році закінчив Чкаловське військове авіаційне училище льотчиків.

Учасник німецько-радянської війни з 26 липня 1941 року. Був пілотом 81-го авіаційного полку 50-ї авіаційної дивізії далекої дії, командиром авіаційної ланки 5-го гвардійського авіаційного полку тієї ж дивізії, командиром 3-ї ескадрильї 26-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку.

Всього за роки війни на літаках Іл-4, Лі-2 і В-25 здійснив 412 вдалих бойових вильотів^[1] на бомбардування військово-промислових, політичних і адміністративних центрів Фінляндії, Румунії, Німеччини, залізничних вузлів і скупчень військ супротивника. Із загальної кількості бойових вильотів 30 здійснив вдень, з них 16 — на далекі цілі. У повітряних боях його екіпаж (штурман — капітан Б. П. Гущин, стрілець-радист — старшина В. І. Синицин, повітряний стрілець — старшина В. Панфілов) збив 6 ворожих літаків.

Після війни обіймав низку командних посад у ВПС СРСР. У 1949 році закінчив Вищу офіцерську льотно-тактичну школу. У 1954 році за станом здоров'я вийшов у запас.

Мешкав і працював у Ленінграді, де й помер 16 липня 1991 року. Похований на Південному цвинтарі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 року за мужність і відвагу, виявлені у боях з німецько-фашистськими загарбниками, старшому лейтенантові Осипову Василю Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 691)^[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1944 року гвардії капітан Осипов Василь Миколайович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 19/ІІ).

Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора (05.11.1941, 28.04.1943), орденами Олександра Невського (02.10.1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Пам'ять

У місті Санкт-Петербурзі (Російська Федерація) на алеї Героїв Московського парку Перемоги 15 травня 1948 року встановлено бронзове погруддя роботи скульптора С. Д. Шапошникова^[3].

Примітки

↑ Нагородний лист на нагородження В. М. Осипова орденом Олександра Невського(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 4 листопада 2014.
↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-воздушных сил Красной Армии» от 20 июня 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.
↑ Памятник (бюст) гвардии майору В. Н. Осипову (Санкт-Петербург)(рос.)

Посилання

[1] Нагородний лист на нагородження В. М. Осипова орденом Олександра Невського(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 4 листопада 2014.

[2] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-воздушных сил Красной Армии» от 20 июня 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.

[3] Памятник (бюст) гвардии майору В. Н. Осипову (Санкт-Петербург)(рос.)

[1]

[2]

[3]