Осира
| Осира | |
|---|---|
| Витік | на південно-західній околиці села Северини |
| • координати | 49°53′27″ пн. ш. 27°31′22″ сх. д. / 49.89083° пн. ш. 27.52278° сх. д. |
| Гирло | Случ |
| • координати | 49°54′48″ пн. ш. 27°45′02″ сх. д. / 49.91333° пн. ш. 27.75056° сх. д. |
| Похил, м/км | 2,3 |
| Басейн | Прип'яті |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Житомирська область |
| Довжина | 20 км |
| Площа басейну: | 70,7 |
Осира[1] — річка в Україні, у Старокостантинівському й Любарському районах Хмельницької та Житомирської областей. Ліва притока Случі (басейн Прип'яті).
Довжина 20 км, похил річки річки — 2,3 м/км, площа басейну 70,7 км²[2], найкоротша відстань між витоком і гирлом — найкоротша відстань між витоком і гирлом — 16,51 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,21 . Формується багатьма безіменних струмками та загатами[3].
Бере початок на південно-західній околиці села Северини. Тече в північно-східному напрямку між селами Малий Вишпіль та Житниці. У межах села Гізівщина повертає на південний схід, далі тече через Демківці та Іванківці і на околиці села Стрижівка впадає в Случ, притоку Горині.
У річці найпоширенішими є такі види риб, як щука звичайна, окунь, карась звичайний, пічкур та плітка звичайна.
У селі Іванківці річку перетинає автошлях Н03[3].
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 78. — (№ 1242).
Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 404
- Osira, rzka ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 640. (пол.)