Перейти до вмісту

Оскар Ленц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оскар Ленц
Народився13 квітня 1948(1948-04-13)
Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький союз
Помер1 березня 1925(1925-03-01)
Зос, Баден, Нижня Австрія, Австрія, ЄС
·інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмандрівник, науковець у Карловому університеті
Галузьгеологія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, мінералогія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, географія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, етнологія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і африканістика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛейпцизький університет
Знання мовнімецька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКарлів університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородимедаль Карла Ріттера

Оскар Ленц (нім. Oskar Lenz; 13 квітня 1848[3][4], Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький союз — 1 березня 1925, Зос, Баден, Австрія) — німецький мандрівник по Африці.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 13 квітня 1848 року в Лейпцигу.

У 1874-1877 за дорученням німецького африканського товариства взяв участь в експедиції до Екваторіальної Африки, звідки привіз до Берліна великі етнографічні колекції.

У 1879 р. Ленц зробив нову подорож до Африки: переодягнувшись турецьким лікарем він з Танжера через невідому на той час частину Марокканського Атласу і Західну Сахару попрямував в Томбукту, якого досяг з великими труднощами в наступному році; з останнього пункту він першим з європейців зумів пройти через південно-західні райони Сахари до Сенегалу.

У 1885 році здійснив нову подорож з метою піднятися по Конго до водоспадів Стенлі і звідти у напрямку до Нілу на північний схід визначити вододіл і спробувати прийти на допомогу європейцям (в тому числі Емін-паші), відрізаним в цих провінцій повстанням Махді. Задумане не вдалося: Ленц піднявся до Ньянгве і Касонго, проте далі його не пропустили місцеві араби. Звідти Ленц попрямував через Танганьїку, Ньясу, р. Ширу і Замбезі на східне узбережжя Африки. Таким чином Ленц перетнув Африку з заходу на схід.

Повернувшись до Європи Ленц з 1887 по 1907 рік у якості ординарного професора викладав географію в німецькому університеті в Празі.

Помер 1 березня 1925 року в Зосі під Баденом.

Вибрані твори Ленца

[ред. | ред. код]
  • Skizzen aus Westafrika. Berlin, 1878
  • Timbuktu. Reise durch Marokko, Sahara und Sudan. Leipzig., 1884
  • Wanderungen in Afrika. Wien, 1895

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Німецька національна бібліотека, Берлінська державна бібліотека, Баварська державна бібліотека і ін. Record#116917180 // Загальний нормативний контроль (GND) — 2012—2016.
  4. ↑ Комітет історичних і наукових робіт 1834

Джерела

[ред. | ред. код]
  • 300 мандрівників і дослідників. Біографічний словник. М., 1966
  • Ленц, Оскар // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. І 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оскар_Ленц&oldid=44330985