Остапенко Богдан Юрійович

Богдан Остапенко
Богдан Юрійович Остапенко
Богдан Остапенко; Богдан Юрійович Остапенко
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	13 лютого 1996; м. Черкаси, Україна
Смерть	30 жовтня 2022 (26 років); біля с. Солодке, Волноваський район, Донецька область, Україна; (загинув у ході бойових дій)
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	Прикордонна служба
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (2022);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остапенко.

Богдан Юрійович Остапенко (1996—2023) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 13 лютого 1996 року в місті Черкаси. Мати — Наталія Остапенко — доктор педагогічних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Навчався у Першій міській гімназії міста Черкас. Вищу освіту здобув у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького за спеціальністю «Економіка підприємства».^[1] Працював менеджером у магазині спортивного та туристичного спорядження.

З початком російського вторгнення в Україну намагався піти на захист Батьківщини добровольцем. Згодом був мобілізований та вступив до лав Державної прикордонної служби України. У складі підрозділу неодноразово брав участь в боях при спробах наступальних дій противника.

Загинув 30 жовтня 2022 року разом із солдатом Денисом Бучмінським внаслідок масованого обстрілу позицій противником у районі с. Солодке Донецької області.^[2]

Похований у м. Черкаси^[3].

Нагороди

орден «За мужність» III ступеня (17.03.2023) (посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові.^[4]

Вшанування пам'яті

На території Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького у 2023 році закладено розарій і встановлено пам'ятну табличку на честь Богдана Остапенка.^[5].

Примітки

↑ У Черкасах просять допомогти викладачці ЧНУ, яка втратила сина на війні. ПроВсе. 6 листопада 2022. Процитовано 1 вересня 2023.
↑ Сім’я Богдана Остапенка отримала його орден «За мужність» ІІІ ступеня. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького. 1 червня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
↑ У Черкасах попрощалися з двома військовими, які загинули на Донеччині. Суспільне. 7 листопада 2022. Процитовано 1 вересня 2023.
↑ Указ Президента України від 17 березня 2023 року № 161/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
↑ Топонімічна комісія Черкаської міської ради продовжує працювати над перейменуванням топонімів міста. Черкаська міська рада. 11 травня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] У Черкасах просять допомогти викладачці ЧНУ, яка втратила сина на війні. ПроВсе. 6 листопада 2022. Процитовано 1 вересня 2023.

[2] Сім’я Богдана Остапенка отримала його орден «За мужність» ІІІ ступеня. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького. 1 червня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.

[3] У Черкасах попрощалися з двома військовими, які загинули на Донеччині. Суспільне. 7 листопада 2022. Процитовано 1 вересня 2023.

[4] Указ Президента України від 17 березня 2023 року № 161/2023 «Про відзначення державними нагородами України »

[5] Топонімічна комісія Черкаської міської ради продовжує працювати над перейменуванням топонімів міста. Черкаська міська рада. 11 травня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]