Остапенко Олександр Петрович
| Остапенко Олександр Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1854 Зіньків, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Остапенко Олександр Петрович (1854, місто Зіньків Полтавської губернії — після 1912) — ветеринар, медик, громадський діяч.
Дисертації — «Запліднення у світі тварин», «Озон по відношенню до організму тварин» (1876); автор інших наукових праць з ветеринарії, перекладав із французької посібники по ветеринарії. У Харківському ветеринарному інституті отримав спеціальність лікаря-ветеринара з відзнакою, потім — приват-доцент, магістр ветеринарних наук, доцент інституту, екстраординарний і ординарний професор, заслужений професор. Читав курс акушерства. Засновник кафедри паталогічної анатомії[1] та мікробіології[2].
Директор Харківського ветеринарного інституту (1904—1909)[2]. Із 1892 року, за пропозицією Харківського міського правління, — завідувач ветеринарної частини боєнь.
Після закінчення курсу на медичному факультеті Харківського університету здобув спеціальність лікаря (повітовий лікар). Тричі був обраний гласним Харківської міської думи, голова і член багатьох підготовчих і виконавчих комісій.
- ↑ Барановський Д. 165 років стабільності // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. — Х.: РВВ ХДЗВА, 2016. — Випуск 32, Ч.1, «Сільськогосподарські науки». — С. 12
- ↑ а б Над минулим, теперішнім та майбутнім має владу людина. calameo.com. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. — Полтава: Типо-литография преемников Дохмана, 1912. — С. 140—141.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |