Осташевський Генріх Романович

Осташевський Генріх Романович
Народився	1 червня 1921(1921-06-01) Одеса, Українська СРР
Помер	3 лютого 2004(2004-02-03) (82 роки) Одеса, Україна
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	актор, кіноактор
Alma mater	Одеське театрально-художнє училище (1941)
Роки активності	1941 — 1982
У шлюбі з	Осташевська Галина Трохимівна
Нагороди
IMDb	ID 0652291

Генріх Романович Осташевський (1 червня 1921(19210601), Одеса — 3 лютого 2004, Одеса, Україна) — український актор. Народний артист Української РСР (1976).

З життєпису

Навчався в Одеському театральному училищі (1938—1941). Працював у Одеському українському музично-драматичному театрі імені Жовтневої революції. Після звільнення Одеси від румунської окупації 1944 року став актором Одеського театру юного глядача, де працював 14 років.

За порятунок єврейського населення під час Другої світової війни був визнаний Праведником світу. Його ім'я — в списках на Стіні пошани в Саду праведників народу світу меморіального комплексу Яд ва-Шем (Єрусалим, Ізраїль) і на Алеї Праведників світу в Прохорівському сквері в Одесі.

Фільмографія

• «Моя дочка» (1957),
• «Повість про перше кохання» (1957),
• «Блакитна стріла» (1958, Сергєєв),
• «Гроза над полями» (1958, Яків),
• «Якби каміння говорило...» (1958, Іван),
• «Повернення» (1960, Стефан Субота),
• «Кров людська — не водиця» (1960),
• «Дмитро Горицвіт» (1961, Нечуйвітер),
• «Ключі від неба» (1964, Андрєєв),
• «Люди не все знають» (1964),
• «їх знали тільки в обличчя» (1966, Ярощук),
• «Формула райдуги» (1966),
• «Експеримент доктора Абста» (1968),
• «Між високих хлібів» (1970)
• «Вогняні дороги» (1977—1984)

та інші.

Література

• [Мистецтво України (біографічний довідник) Мистецтво України: біографічний довідник] / упоряд. А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — С. 454.
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія / ред. М. В. Попович. — К., 1999. — С. 1001.