Остеосинтез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остеосинтез
Остеосинтез гвинтами при переломі шийки стегна, одразу після травми та через 5 місяців після операції
МКХ-9 78.5
MeSH D005593
LOINC  —
Інші коди  —
MedlinePlus  —
eMedicine  —

Остеосинтез — хірургічне лікування переломів кісток, що полягає в репозиції та фіксації кісткових уламків механічними конструкціями та імплантами (пластинами, гвинтами, інтрамедулярними стержнями, шпицями, дротом). Основною перевагою цього методу лікування є збереження функціональної рухомості кінцівки та найближчих суглобів в період зрощення, прискорення консолідації та відновлення опорної функції кінцівки. Загальноприйняті принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність (можливість рухати кінцівкою, при цьому зберігається кровопостачання, попереджається розвиток контрактури, атрофії м'язів).

Головними напрямками розвитку остеосинтезу є мінімізація оперативних втручань, малоінвазивність, зменшення крововтрати та тривалості операцій. Оперативне лікування переломів виконується при непоправному зміщенні, інтерпозиції м'яких тканин, незрощенні кісток та у випадках, коли є загроза стиснення або пошкодження судин та нервів уламками кістки.

В Україні остеосинтез впроваджували Кукруза Л. П., Яцевський О. О., Ревенко Т. А., Георгій Гайко, Корж М. О., Катонін К.І., Микола Анкін, Клімов К. М., Рубленник І. М.[джерело?]

Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.

Рентгенограми кінцівок після остеосинтезу[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]