Перейти до вмісту

Острожинський Валентин Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Острожинський Валентин Євгенович
Народився29 січня 1935(1935-01-29) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вовчинець, Козятинський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 листопада 2023(2023-11-30)[1] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Житомир, Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгромадський активіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАкадемія суспільних наук при ЦК КПРС[d], Казанське військове училищеd і КНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат філософських наук
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»

Валентин Євгенович Острожинський (29 січня 1935(19350129), Вовчинець, Вінницька область — 30 листопада 2023, Житомир) — український громадський діяч. Депутат Верховної Ради СРСР (1986—1991). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р. Член Політбюро і секретар ЦК КПУ в червні 1990 — серпні 1991 р. Кандидат філософських наук.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині на Вінниччині. Закінчив Казанське військове училище (1955), Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1964), Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1981).

З 1953 року служив у Радянській армії. У 1955—1958 роках — технік, старший технік авіаційної військової частини.

Член КПРС з 1957 року.

З липня 1958 року — на комсомольській роботі: інструктор, 2-й секретар, 1-й секретар Житомирського міського комітету ЛКСМУ.

У 1963—1969 роках — 1-й секретар Житомирського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1969 році — 2-й секретар Житомирського міського комітету КПУ. У грудні 1969 — грудні 1973 року — 1-й секретар Житомирського міського комітету КПУ.

6 грудня 1973 — 1982 року — секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

У 1982 — 11 квітня 1987 року — 2-й секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

20 березня 1987 — 11 серпня 1990 року — 1-й секретар Тернопільського обласного комітету КПУ. Квітень 1990 — червень 1990 — голова Тернопільської обласної ради народних депутатів.

У червні 1990 — серпні 1991 — секретар ЦК КПУ.

У 1995—2002 рр. — голова громадської організації «Земляцтво житомирян».

Обирався депутатом Житомирської обласної ради V та VI скликань від Комуністичної партії України.

Працював заступником директора, директором житомирської філії ПАТ «Акціонерний комерційний банк „КИЇВ“», ліквідованого Національним банком України у 2015 році.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Дружби народів, «Знак Пошани», Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (25.10.1968). Почесний громадянин Житомира.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник: Голова Тернопільської обласної ради
квітень 1990 - 27 червня 1990
Наступник:
' Маланчук Любомир Михайлович