Острів кохання (Хмельницький)
Острів кохання | |
---|---|
Острів кохання | |
Географія | |
49°26′04″ пн. ш. 26°58′29″ сх. д. / 49.434444444444° пн. ш. 26.974722222222° сх. д. | |
Місцерозташування | русло річки Південний Буг |
Площа | 0,034 км² |
Найвища точка | 30 м |
Країна | |
Україна | |
Регіон | місто Хмельницький |
Населення | 10 (1956) |
«О́стрів коха́ння» — штучний декоративний острів в руслі Південного Бугу, у центральній частині міста Хмельницький.
У 1949 році у Проскурові заснували сучасний парк культури і відпочинку імені Чекмана, який тоді називався Комсомольським. Це було народне будівництво. У вихідні до 15 тисяч людей виходили туди і вручну копали ставок на Південному Бузі, Острів, який на ньому є, штучний. Його нагорнули, щоб не вивозити викопану землю[1]. У квітні 1956 року водосховище було повністю заповнене водою. На острів, засаджений деревами, перекинули металевий місток, що дозволило його зробити досяжним для відпочинку. Проєкт відновлення водойми розробили у гідромеліоративному бюро під керівництвом інженера Бердичєвського. Інженером будівництва призначили Маланчука, який в інтерв'ю «Радянському Поділлю» (28.05.1949) розповів наступне: «Для створення ставка на р. Південний Буг із заплави буде вийнято 60 тис. кубометрів землі. Ця земля утворить з боку Заріччя дамбу та острівець. Острівець площею до 10 га буде кращим куточком для відпочинку трудящих. Він розташований проти місця впадіння р. Плоскої у Буг на відстані 100 м від ріки».[2] Жодної офіційної назви острів ніколи не мав, іронічна «Острів кохання» народна назва утворилася у міському фольклорі 1970-1980-х років.
Острів досить популярний для відпочинку, особливо взимку, оскільки до нього можна дійти по кризі. Через це відвідувачі часто після відпочинку залишають сміття на острові: скляні й пластикові пляшки, целофанові пакети, коробки, папірці, гігієнічні засоби.
У жовтні 2011 року група волонтерів погодилась прибрати острів та вивезти сміття. Мішки зі сміттям перевозили човном на «велику землю» у декілька етапів. Тим часом інший гурт волонтерів збирав «трофеї» на території парку ім. М. Чекмана.[3]
- ↑ Бевз, Анастасія (31 січня 2022). Як будували парк Чекмана 60 років тому. Всім. Процитовано 08 березня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)