Перейти до вмісту

Острів (Переворський повіт)

Координати: 50°01′04″ пн. ш. 22°24′06″ сх. д. / 50.017778° пн. ш. 22.401667° сх. д. / 50.017778; 22.401667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Острів
пол. Ostrów

Координати 50°01′04″ пн. ш. 22°24′06″ сх. д. / 50.017778° пн. ш. 22.401667° сх. д. / 50.017778; 22.401667

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Ґаць
Перша згадка 1375
Висота центру 203  м
Населення 373 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-207
Автомобільний код RPZ
SIMC 0602733
GeoNames 762902
OSM 2971331 ·R (Ґміна Ґаць)
Острів. Карта розташування: Польща
Острів
Острів
Острів (Польща)
Острів. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Острів
Острів
Острів (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Острів (пол. Ostrów) — село в Польщі, у гміні Ґаць Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 373 особи (2011[1]).

Розташування

[ред. | ред. код]

Село знаходиться за 7 км на схід від адміністративного центру ґміни села Гать, за 8 км на південний захід від адміністративного центру повіту Переворська і за 32 км на схід від адміністративного центру воєводства Ряшева.

Історія

[ред. | ред. код]

Після захоплення Галичини поляками Оттон Пілицький надавав лицарю Вербенці село Микуличі в 1375 р., називаючи в цьому ж документі сусідні села Нижатичі, Сетеш, Острів. Тоді ж початі латинізація та полонізація місцевого українського населення лівобережного Надсяння, зокрема вже до 1391 р. утворили в Нижатичах латинську парафію. Після смерті Оттона Пілицького всі довколишні села були у власності його доньки Ельжбети Грановської, яка 2 травня 1415 р. вийшла заміж за короля Владислава II Ягайла і Нижатичі стали королівською власністю. За податковим реєстром 1515 р. село входило до каньчузького ключа Перемишльської землі Руського воєводства, оброблялись 8 ланів ріллі.

1583 року село належало Ярославським, податки платили кмети з 16 і 1/4 лана ріллі, 18 загородників, 4 комірники з худобою, 20 комірників без худоби («голих»), 4 челядники і млинар (було 2 водні млини). Того року частину села (8 господарств кметів, 8 загородників, 6 комірників з худобою, 7 комірників без худоби та 3 водяні млини) відкупив Костянтин Корнякт, а в 1601 р. він заснував латинську парафію.

У 1831 р. в селі було 2 греко-католики, які належали до парафії Кречовичі Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.[2] На той час унаслідок півтисячоліття польської колоніальної політики українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Згідно з "Географічним словником Королівства Польського" село (разом з присілками Волиця, Микуличі та Ксаверівка) в 1885 р. належало до Ланцутського повіту Королівства Галичини і Володимирії, було 1072 жителі. За даними шематизму того року в селі було 5 греко-католиків.[3]

У міжвоєнний період село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства, українці-грекокатолики належали до парафії Каньчуга Лежайського деканату Перемишльської єпархії[4]. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 184 36 123 25
Жінки 189 47 99 43
Разом 373 83 222 68

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острів (Переворський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 13 грудня 2017.
  3. Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1886. — с. 132. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017.
  4. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1937. — с. 64. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 13 грудня 2017.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]