Отаго
Отаго | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Данідін | ||||
Найбільше місто | Данідін | ||||
Країна | Нова Зеландія | ||||
Острів | Південний | ||||
| |||||
Територіальні управління | 5 округів | ||||
Офіційна мова | англійська маорі жести | ||||
Населення | |||||
- повне | 213 200 (оц.2013-07-01)[1] (3-е) | ||||
- густота | 6.68 особи/км? (7-е) | ||||
Площа | |||||
- повна | 31 990 [2] км² (3-е) | ||||
Часовий пояс | UTC+12 (NZST) Літній: UTC+13 (NZDT) | ||||
ВВП | 9.1 млрд $ (2013) | ||||
- на душу населення | 43 086 $ (2013) | ||||
Дата заснування | 1852 | ||||
Регіональна рада | Отаго | ||||
Вебсайт | сайт ради | ||||
ISO 3166-2 | NZ-OTA | ||||
| |||||
Отаго
| |||||
|
Отаго (англ. Otago, маор. Ōtākou) — один з шістнадцяти регіонів Нової Зеландії, розташований у південній частині Південного острова. Населення 213 200 осіб, площа регіону — 31 990 км². До складу регіону входить майже 5 округів (територіальних управлінь). В адміністративному центрі місті Данідін сконцентровано 60% населення регіону.
1869 року в місті Данідін було засновано Університет Отаго перший університет Нової Зеландії.
Регіон отримав назву на честь маорійського селища Отакоу[en], яке дало початок місту Данідін. маор. Ōtākou в перекладі означає або "ізольоване поселення" або "місцина червоної землі" (ґрунти вохрового кольору розповсюдженні навколо селища). [3]
Регіон Отаго знаходиться в південній частині Південного острова, на південний схід від Південних Альп. Регіон Отаго з площею 31 990 км², простягнувся з півночі на південь на понад 300 км, з заходу на схід на понад 200 км. З півночі межує з регіоном Кентербері, на північному заході гірськими піками Південних Альп проходить межа з Вест Коаст, на заході — Саутленд.
На сході омивається Тихим океаном. В центральній частині Отагоського узбережжя двадцятикілометрова бухта Отаго прорізала суходіл та відділила півострів Отаго. В глибині бухти розташоване місто Данідін.
Льодовики з засніжених вершин Південних Альп живлять багато льодовикових озер в передгір'ях. З-поміж найбільших: Вакатіпу (291 км², 3-е за площею в країні), Ванака (192 км², 4-е місце), Гавеа[en] (141 км², 9-е місце). З озера Ванака витікає найдовша річка Південного острова (2-а в Новій Зеландії) Клута/Мата Ау, озера Вакатіпу та Гавеа живлять її притоки. Клута перетинає увесь регіон з півночі на південь, її басейн 21 960 км² збирає води з більшої частини Отаго. На річці розташоване водосховище Данстан[en], площею 26 км².
Північною межею регіону є річка Вейтакі[en], її притоки живляться, зокрема, з озера Охау. На річці цілий каскад ГЕС зі штучними водосховищами: Озеро Бенмор[en] та Озеро Авіемор[en].
В Отаго часті землетруси, зазвичай до 5 балів, найчастіше їхні епіцентри під Південними Альпами, проте трапляються землетруси і біля океанічного узбережжя.
В Отаго відсутні активні вулкани, проте затока Отаго[en] є залишками кратера вулкана, що згас десять мільйоноліть тому.
У гірській частині Отаго проходить розлом конвергентної границі між Індо-Австралійською та Тихоокеанською тектонічними плитами.
Станом на березень 2013 року річний ВВП Отаго становить 9.1 млрд $ (4,3% загальнонаціональної економіки). ВВП на душу дещо менший загальнодержавного 43 086 $ (понад 425 тис ₴/рік), по державі (47 532 $). [4]
Економіка регіону має середні темпи зростання по країні, з 2007 до 2013 ВВП зріс на 25,6%, що практично збігається із загальнодержавним розвитком (24,5% за цей же період). [4]
Станом на середину 2013 населення Отаго становить 213 200 (4,8% населення Нової Зеландії). [1]
Значна частка населення 59,99% (127 900 осіб)сконцентрована в адміністративному центрі та найбільшому місті регіону — в місті Данідін. [1]
Населенні пункти, понад 1,000 осіб(пер.2013):
(* Мосґіель є відділеним містом-супутником Данідіна.)
Впродовж років регіон має стабільну позитивну динаміку приросту населення, середній приріст за останні сім років (2006-2013) близько 1,915 осіб (+0,9%) щороку, з них 786 природного приросту та 1,129 міграційного приросту. [1]
Місто та навколишні селища Квінстаун, котрі стали популярним туристичним об'єктом, спричинили зростання населення округу з 1996 до 2006 на 60% та ще 23% до 2013, це друге місце в усій Новій Зеландії. [1]
Для мешканців регіону, як і для більшості землян характерне старіння населення, середній вік постійно зростає та становить 37,5 року (серпень 2013). Віковий розподіл: 0-14 років — 16,5%, 15-39 — 36,2%, 40-64 — 31,8% , 65+ — 15,5%. [1]
Отаго є одним з 11 дворівневих регіонів Нової Зеландії. Загальне управління здійснюється регіональною радою Отаго. Проте значна частина питань вирішується на рівні територіальних управлінь — округів.
До Отаго входить 5 округів (територіальних управлінь). Округ Ваітакі входить у два регіони: Отаго (40,4% площі, де проживає 92,2% населення) та Кентербері (відповідно 59,6% та 7,8%). [2]
Назва | Англійська | Центр | Площа (км2)[2] |
Населення (оц.2013-07-01)[1] |
Щільність осіб/км? | |
---|---|---|---|---|---|---|
Данідін | Dunedin | Данідін | 9,959 | 127 500 | ▲ | 38.15 |
Квінстаун-Лейкс | Queenstown-Lakes | Квінстаун | 9,358 | 30 200 | ▲ | 3.23 |
Ваітакі* | Waitaki | Оамару | 2,913 | 19 300 | ▲ | 6.63 |
Центральний Отаго | Central Otago | Александра | 9,959 | 18 850 | ▲ | 1.89 |
Клута | Clutha | Балклута | 6,363 | 16 890 | ▲ | 2.73 |
Отаго | Otago | Данідін | 31 935 | 202 470 | ▲ | 6.68 |
* — Ваітакі лише частково входить до регіону Отаго. |
До загальнодержавної адміністративної реформи 1989-го року Отаго мав більшу площу та складався з 11 графств: Лейк, Вінсент, Туапека, Клута, Брюс, Таіері, Пенінсула, Ваікоуаіті, Уаігемо, Маніотото, Ваітакі. [5]
- ↑ а б в г д е ж Всенаціональна оцінка населення ((англ.)) . Статистика Нової Зеландії. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 24 липня 2014.
- ↑ а б в г Нова Зеландія ((англ.)) . Geohive.com. 5 березня 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 24 липня 2014.
- ↑ Peter Entwisle (1998). Behold the Moon: The European Occupation of the Dunedin District 1770-1848. Dunedin, NZ: Port Daniel Press. с. Додаток 1, сс 136-139. ISBN 0-473-05591-0.
- ↑ а б Інфографіка Ново Зеландської регіональної економіки. Статистика Нової Зеландії. 28 березня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
- ↑ Otago local government ((англ.) та (маор.)) . Te Ara. 15 листопада 2012. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 24 липня 2014.