Оттон I (ландграф Гессену)
Оттон I | |
---|---|
Народився | 1272[1][2][3] Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина |
Помер | 17 січня 1328 Кассель, Гессен, Німеччина |
Поховання | церква Святої Єлизавети в Марбурзіd |
Країна | Німеччина |
Діяльність | правитель |
Знання мов | німецька |
Рід | Гессенський дім |
Батько | Генріх I (ландграф Гессену) |
Мати | Adelaide of Brunswick-Lüneburgd |
Брати, сестри | Louis of Hessed, Йоганн (ландграф Нижнього Гессену), Henry the Younger of Hessed і Adelheidd |
У шлюбі з | Adelheidd |
Діти | Генріх II (ландграф Гессену), Louis the Junkerd, Otto of Hessed, Hermann I. von Hessend[2] і Elisabeth von Hessend |
Оттон I (нім. Otto I.; бл. 1272 — 17 січня 1328) — 2-й ландграф Гессенський в 1311—1328 роках.
Походив з Гессенського дому. Другий син Генріха I, ландграфа Гессену, від його першої дружини Адельгейди Брауншвейзької. Народився близько 1272 року в Марбурзі. Здобув класичну освіту.
1292 року вступив у конфлікт з батьком, через бажання того відокремити з ландграфства володіння для синів від другого шлюбу. 1298 року після смерті старшого брата Генріха став спадкоємцем трону.
1308 року після смерті Генріха I успадкував Верхній Гессен, його зведений брат Йоганн отримав Нижній Гессен. Володіння Оттона I охоплювали землі з містами Марбург, Гіссен, Грюнберг та Альсфельд. 1309 року викупив в лицарського роду Дернбахерів їх замок Аль-Дернбахер, який повернув колишньому власнику Арнольду фон Дернбаху вже як гессенський феод.
1311 року після смерті брата Йоганна приєднав Нижній Гессен. Разом з тим намагався порозумітися з Нассауським домом щодо володінь в панстві Дернбахер. Було домовлено не будувати нових замків на суперечних землях.
Разом з тим опікувався про розвиток міст Марбург і Кассель, в яких почергово мешкав. Він виступив проти надання місту Мюнден прав посередницької торгівлі сіллю. Замість цього намагався зробити таким центром Кассель.
1320 року Оттон I звів замок Валленфельс в володіннях Дернбахерів. На Нижній Гессен висунув претензії Матіас фон Вухегг, архієпископ Майнца, який обійняв кафедру 1321 року. В результаті почалося військове та судове протистояння. У 1325 році війська графа Генріха II фон Нассау зруйнували замок Альт-Дернбахер і захопили Валленфельс. У відповідь ландграф Гессен звів новий замок — Гессенвальд на землях лицарів Бікен. Спільно з Нассау став діяти архієпископ Майнца.
1327 року гессенська армія зазнала поразки від нассаусців в битві біля Зайберцгаузена. Невдовзі майнцькі війська за підтримки трірців захопили Гісссен, але Оттон I за підтримки містян швидко повернув його під свою владу. Війна не завершилася до самої смерті Оттона I.
Намагався попередити суперечки між синами за спадщину, щоб Гессен не було розділено. Помер Отто 17 січня 1328 року в Касселі. Його поховали в монастирі Ахнаберг.
Дружина — Адельгейда, донька Оттона III, графа Равенсбергу
Діти:
- Оттон (1301—1361) — архієпископа Магдебурга
- Генріх (1302—1376) — ландграф Гессену
- Людвіг (1305—1345) — володар замку Гребенштайн
- Герман (д/н—1368/1370)
- Єлизавета (д/н — після 1354) — дружина Рудольфа II Асканія, курфюрста Саксонії
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138459290 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- Eckhart G. Franz: Das Haus Hessen. Kohlhammer Urban, Stuttgart 2005, ISBN 978-3-17-018919-5, S. 20–22.