Перейти до вмісту

Отто Доннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Отто Доннер
швед. Otto Donner Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 грудня 1835(1835-12-15)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Коккола, Вазаська губернія[4]
Помер17 вересня 1909(1909-09-17)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (73 роки)
Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія[4]
ПохованняГієтаніємі[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаВелике князівство Фінляндське Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, політик, викладач університету
Галузьмовознавство[6] Редагувати інформацію у Вікіданих, санскрит[6] Редагувати інформацію у Вікіданих, політика[6] Редагувати інформацію у Вікіданих і порівняльна лінгвістика[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГельсінський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаmember of the Diet of Finlandd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоAnders Donner Sr.d Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMinette Donnerd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиOssian Donnerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Кай Доннер Редагувати інформацію у Вікіданих
Otto Donnerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Uno Donnerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Harry Donnerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Eva Louise Tigerstedtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня 3rd class, Order of the Medjidie

Отто Доннер (швед. Otto Donner, фін. Otto Donner; 18351909) — фінський лінгвіст, фіно-угрознавець і політик; батько Кая Доннера[7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 грудня 1835 в місті Коккола Вазаської губернії на узбережжі Ботнічної затоки[8].

Отримавши відповідну освіту, Доннер з 1875 по 1905 обіймав посаду професора санскриту і порівняльно-історичного мовознавства в Гельсінгфорському університеті (нині Гельсінський університет)[8][9].

Отто Доннер

У 1883 Доннер, разом з Йоганном Рейнгольдом Аспеліном, Августом Алквістою, Еліасом Леннрутом, Захаріасом Топеліусом та іншими представниками фінської інтелігенції заснував у столиці Фінляндії Фіно-угорське товариство[10], а десять років по тому став його президентом. З 1886 по 1891 редагував друкований журнал цього товариства «Journal de la Société finno-ougrienne»[8].

Професор Доннер був одним з членів Товариства археології, історії та етнографії при Казанському університеті[11].

Крім наукової діяльності, Доннер активно брав участь і в політичному житті країни.

18771905 — член Сейму Фінляндії.

19051908 — обіймав посаду міністра освіти Фінляндії. Його рідною мовою була шведська, але за переконаннями він був феноманом[12].

Основні праці вченого стосувалися області індоєвропейського та фіно-угорського мовознавства; серед численних робіт виданих Доннером найбільш відомі такі: «Cosmogonie des Hindous comparée à celle des Finnois» (1865); «Vergleichendes Wörterbuch der finnisch-ugrischen Sprachen» (18741884); «Die gegenseitige Verwandschaft der finnisch-ugrischen Sprachen» («Acta Societatis scientiarum fennicae», 1880, том XI); «Sur les Contrées de la Russie autrefois occupées par les Finnois» («Acta Societatis scientiarum fennicae», 1875); «Lieder der Lappen» (з фінським і німецьким перекладами, 1876)[9] .

Отто Доннер помер 17 вересня 1909 року в Гельсінгфорсі.

Його син Кай пішов по стопах батька і теж присвятив своє життя науці[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  3. Otto DonnerSLS.
  4. а б Otto Donner - 375 Humanistia — 2015.
  5. https://www.helsinginseurakunnat.fi/material/attachments/hautausmaat/hietaniemi/w8GZkM0y7/Hietaniemen_merkittavia_vainajia.pdf
  6. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  7. Otto Donner // Nordisk familjebok (швед.)
  8. а б в Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  9. а б Доннер, Отто // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  10. Энциклопедия Мордовия, Н. Ф. Мокшин, Ю. Н. Мокшина.
  11. Астафьев В. В. Общество археологии, истории и этнографии при Казанском университете и его уникальный опыт интерпретации исторических памятников // Вопросы музеологии. — 2011. — № 1 (3). — С. 81-85.
  12. Согласно Английской Википедии.
  13. Kai (Karl) Reinhold Donner.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]