Отто Келер

Отто Келер
Отто Келер
нім. Otto Carl Friedrich Kähler
	Зліва направо: Ганс фон дер Мозель, Отто Келер і Ганс Крох під час капітуляції (Брест, 18 вересня 1944).
Народився	3 березня 1894; Гамбург, Німецька імперія
Помер	2 листопада 1967 (73 роки); Кіль, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	штурман
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Контр-адмірал
Нагороди
Нагрудний знак підводника	Нагрудний знак флоту
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Отто Карл Фрідріх Келер (нім. Otto Carl Friedrich Kähler; 3 березня 1894, Гамбург — 2 листопада 1967, Кіль) — німецький морський офіцер, контрадмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни, служив у підводному флоті. Після закінчення війни залишений у ВМФ, служив на міноносцях. З 19 березня 1938 року — командир морського навчального вітрильника «Горх Фок». З 6 вересня 1939 року — командир «сторожової охорони Захід», яка займалась організацією розвідувальних морських операцій. З 16 жовтня 1939 року — командир навчально-будівельного судна «10». провів ряд успішних розвідувальних і диверсійних операцій. Спеціаліст з організації постачання рейдерів через нейтральні порти. З 15 березня 1940 року — командир допоміжного крейсера «Тор», з яким діяв на торгових комунікаціях ворога. З 21 липня 1941 року — начальник відділу Управління морських перевезень Імперського міністерства транспорту. З 1 липня 1942 року — офіцер зв'язку ВМФ при імперському комісарі з морських перевезень. З 16 жовтня 1942 року — начальник Відділу транспортних перевезень Командного управління ОКМ. З 5 січня 1944 року — начальник морського укріпрайону Брест. Після висадки союзників у Нормандії намагався організувати опір, але 18 вересня 1944 року був змушений капітулювати. 28 вересня 1947 року звільнений.

Сім'я

2 січня 1954 року одружився з Урсулою фон Фрідебург, уродженою фон Гарлем (1899—2004) — вдовою генерал-адмірала Ганса-Георга фон Фрідебурга.

Звання

Однорічний доброволець (1 квітня 1914)
Віцештурман резерву (13 липня 1916)
Лейтенант-цур-зее (9 вересня 1920)
Оберлейтенант-цур-зее (28 вересня 1920)
Капітан-лейтенант (1 жовтня 1926)
Корветтен-капітан (1 грудня 1933)
Фрегаттен-капітан (1 липня 1937)
Капітан-цур-зее (1 квітня 1939)
Контрадмірал (1 лютого 1943)

Нагороди

Залізний хрест
- 2-го класу (1 жовтня 1915)
- 1-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург; квітень 1916)
Нагрудний знак підводника (1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
- 1-го класу (25 років; 1 квітня 1939)
Іспанський хрест в сріблі (6 червня 1939)
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Лицарський хрест (22 грудня 1940)
- Дубове листя (№583; 15 вересня 1944)
Нагрудний знак флоту (1941)

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.367—368 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S.46
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 427