Перейти до вмісту

Отто Макс Йоганнес Єкель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Отто Макс Йоганнес Єкель
нім. Otto Jaekel
Народився21 лютого 1863(1863-02-21)[4][3] або 22 лютого 1863(1863-02-22)[1]
Нова Суль, Республіка Польща
Помер6 березня 1929(1929-03-06)[1][2][3] (66 років)
Пекін, Республіка Китай (1912—1949)
КраїнаНімеччина НімеччинаНімецька імперія
Місце проживанняНімеччина
Діяльністьвчений
Галузьгеологія[5], палеонтологія[5] і fossil vertebrated[5]
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Вроцлавський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
Знання мовнімецька[5]
ЗакладВіденський університет, Грайфсвальдський університет[6], Університет Фрідріха-Вільгельма[d][6], Музей природознавства в Берліні і Університет імені Сунь Ятсенаd[6][7]
ЧленствоЛеопольдина[8], Палеонтологічне товариство, Російська академія наук, Corps Guestfalia Greifswaldd і Corps Lusatia Breslaud

Отто Макс Йоганнес Єкель (нім. Otto Max Johannes Jaekel; 1863—1927) — німецький геолог і палеонтолог, засновник Німецького палеонтологічного товариства, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1911).[9][10]

Автор майже 200 статей і монографій.

Біографія

[ред. | ред. код]
Пам'ятна дошка в Грайфсвальді

Народився 21 лютого 1863 року в місті Нойзальц-на-Одері Прусської Сілезії (нині Нова Суль, Польща).

Отримав якісну освіту в гімназії Лігніці (нині Легниця, Польща), яку він закінчив у 1883 році. Навчання продовжив в Бреслауському університеті (1883—1885), а закінчив у Мюнхенському університеті (1885—1886). У числі його викладачів були геолог К. Ремер і палеонтолог К. Ціттель. Під керівництвом останнього в 1889 році Йекель захистив докторську дисертацію з палеонтології — «Neue Rekonstruction von Pleuracanthus sessilis Tord. sp. und Polyacrodus Hauffianus E. Fraaś» в Мюнхенському університеті.

Наукову кар'єру Отто Єкель розпочав асистентом в Інституті геології і палеонтології Страсбурзького університету (1887—1889). Після стажування в Лондоні, у 1890 році він отримав посаду приват-доцента в Берлінському університеті. З 1894 року був екстраординарним професором Інституту геології і палеонтології, одночасно був хранителем університетського музею. У 1906 році він покинув Берлін і став працювати професором в Грайфсвальдському університеті, де до 1928 року очолював кафедру палеонтології, читав лекції та займався науковими дослідженнями.

9 листопада 1911 року кандидатуру Отто Єкеля представили для обрання членом-кореспондентом Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук з розряду фізичного Фізико-математичного відділення. 10 грудня цього ж року він був затверджений у цьому званні загальними зборами Академії.

У 1912 році з ініціативи Отто Єкеля в Грайфсвальді було створено Німецьке палеонтологічне товариство; важливу роль у популяризації досягнень палеонтологів з різних країн світу зіграв друкований орган Товариства «Palấontologische Zeitschrift». Наукові заслуги вченого були відзначені Геологічним товариством Лондона, членом-кореспондентом якого він був обраний у 1926 році.

У 1928 році Отто Макс Йоганнес Єкель вийшов на пенсію і прийняв запрошення китайського Національного університету Сунь Ятсена в Гуанчжоу, зайняти посаду професора палеонтології і організувати при університеті палеонтологічний і геологічний інститути. На початку 1929 року вчений, будучи у Пекіні, куди він приїхав для участі у з'їзді Геологічного товариства Китаю, раптово захворів і незабаром помер 6 березня 1929 року від запалення легенів у німецькому госпіталі Пекіну.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11705898X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Абель О. Otto Jaekel (21. Februar 1863–6. März 1929.) // Palaeobiologica: Archiv für die Erforschung des Lebens der Vorzeit und seiner Geschichte — 1929. — Т. 2, вип. 4-5. — С. 143–186.
  4. ↑ Jaekel, Otto // https://runeberg.org/nfcp/0390.html — 1924. — Т. 36.
  5. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ а б в https://www.lautarchiv.hu-berlin.de/objekte/-/16004/
  7. ↑ Абель О. Otto Jaekel (21. Februar 1863–6. März 1929.) // Palaeobiologica: Archiv für die Erforschung des Lebens der Vorzeit und seiner Geschichte — 1929. — Т. 2, вип. 4-5. — С. 146.
  8. ↑ https://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/otto-jaekel/
  9. ↑ Йекель (Иекель) Отто Макс Йоганнес (Йоханнес) − Otto Max Johannes Jaekel
  10. ↑ Йекель Отто Макс Йоганнес

Література

[ред. | ред. код]
  • Іноземні члени Російської академії наук XVIII—XXI ст.: Геологія і гірські науки. / Відп. редактор І. Г. Малахова. 2012 ISBN 978-5-904509-08-8 (ел. версія).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Jaekel Otto(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Отто_Макс_Йоганнес_Єкель&oldid=40104027