Перейти до вмісту

Отто Меєргоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Отто Меєргоф
нім. Otto Fritz Meyerhof
Народився12 квітня 1884(1884-04-12)
Ганновер, Німеччина
Помер6 жовтня 1951(1951-10-06) (67 років)
Філадельфія, США
·інфаркт міокарда[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина Німеччина
Діяльністьбіохімік, психіатр, викладач університету, фізіолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Страсбурга,
Гейдельберзький університет
ГалузьБіохімія
ЗакладУніверситет Страсбурга, Пенсільванський університет
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникОтто Генріх Варбург Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиСеверо Очоа Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Гайдельберзька академія наук (1937)
Гайдельберзька академія наук
Національна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:дослідження метаболізму м'язів
БатькоFelix Meyerhofd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиBettina Meyerhofd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиWalter Meyerhofd[2]
George Geoffrey Meyerhofd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1922)

Отто Фріц Меєргоф (нім. Otto Fritz Meyerhof; 12 квітня 1884, Ганновер, Німеччина — 6 жовтня 1951, Філадельфія, США) — німецький біохімік і лікар. Лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1922 році (спільно з Арчибальдом Гіллом) за праці в галузі м'язового метаболізму (включаючи гліколіз).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Ганновері в єврейській родині. Велику частину дитинства провів у Берліні, де пізніше навчався медичній спеціальності. Продовжував навчання в Страсбурзі і Гейдельберзі. Закінчив навчання Меєргоф у 1909 році з дипломною роботою під назвою «Внесок у психологічну теорію розумових захворювань». У Гейдельберзі він зустрів Гедвіг Шелленберг, яка пізніше стала його дружиною. У них народилися дочка та два сини.

У 1912 році Меєргоф перейшов до Кільського університету і в 1918 році отримав там звання професора. Став членом Гайдельберзької академії наук. У 1929 році він став директором Інституту медичних досліджень Товариства імені Макса Планка і працював на цій посаді до 1938 року, коли він був змушений втекти до Парижа від нацистського режиму. 1940 року він переїхав до США, де став запрошеним професором в Пенсільванському університеті у Філадельфії.

Меєргоф помер у Філадельфії у 67-річному віці від інфаркту міокарда.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Otto Meyerhof. Biographical // Nobel Prize Outreach AB 2024. (англ.)