Отто фон Ердманнсдорфф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто фон Ердманнсдорфф
нім. Otto Bernhard Gustav von Erdmannsdorff
Народився 22 жовтня 1888(1888-10-22)
Дрезден, Німецька імперія
Помер 30 грудня 1978(1978-12-30) (90 років)
Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність дипломат, правник
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов німецька
Посада ambassador of Germany to Hungaryd
Військове звання обер-лейтенант
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Альберта (Саксонія)
Орден Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Заслуг (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Заслуг (Саксонія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Герб
Герб

Отто Бернгард Густав фон Ердманнсдорфф (нім. Otto Bernhard Gustav von Erdmannsdorff; 22 жовтня 1888, Дрезден30 грудня 1978, Штарнберг) — німецький дипломат, керівний співробітник Імперського міністерства закордонних справ Німеччини.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син оберст-лейтенанта. Освіту здобув в Гренобльському, Мюнхенському, Кільському і Лейпцизькому університетах. Після закінчення навчання служив референтом в Кенігштайні, Дрездені, а також в німецьких місіях у Китаї.

Учасник Першої світової війни, обер-лейтенант. У 1918 році повернувся на державну службу, асистент. У 1918-1919 роках — на службі в Міністерстві закордонних справ, секретар посольства в Ризі, повірений в справах. У 1920-23 роках був секретарем німецького посольства в Мехіко. У 1923-28 роках в ранзі радника посольства служив в центральному апараті Імперського міністерства закордонних справ Німеччини і «Бюро імперського президента» (канцелярія президента Німеччини). У 1928-29 роках — радник німецького посольства в Пекіні, в 1929-33 роках — радник німецького посольства в Токіо.

Після приходу нацистів до влади в 1933 році був переведений до Берліна, де в ранзі диригента став одним з керівників Східно-Азіатського відділу МЗС. З 11 травня 1937 року — посланник Німеччини в Угорщині, домагався залучення Угорщини в зону впливу Німеччини. У руслі політики міністра закордонних справ Йоахіма фон Ріббентропа по заміні професійних дипломатів старої школи на переконаних нацистів в липні 1941 року був замінений Дітріхом фон Яговим. З вересня 1941 року і до кінця війни — міністеріальдірігент, заступник начальника Політичного відділу МЗС Ернста Верманна.

Після капітуляції Німеччини заарештований. Був притягнутий до суду Американського військового трибуналу в Нюрнберзі у справі «Вільгельмштрассе» як співробітник Політичного відділу МЗС, який звинувачувався у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, зокрема в співучасті в депортації євреїв з Балканських країн в рамках так званого «Остаточного вирішення єврейського питання». Однак, звинуваченню не вдалося довести його провину і 11 квітня 1949 року Отто фон Ердманнсдорфф був виправданий. Суд визначив, що у нього не було достатньо впливу і сил, щоб запобігти злочинам.

Звання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 813. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); ISBN 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).
  • Залесский К. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 620. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
  • Эрнст Клее (Ernst Klee) «Словарь персоналий Третьего Рейха» («Das Personenlexikon zum Dritten Reich»). Издательство Фишера, Франкфурт-на-Майне, 2007. ISBN 978-3-596-16048-8. (2 издание).
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Примітки

[ред. | ред. код]