Отто фон Шрадер

Отто фон Шрадер
нім. Otto von Schrader
Шрадер — п'ятий ліворуч (Берген, квітень 1944).
Народився	18 березня 1888(1888-03-18) Елк, Пруссія
Помер	19 липня 1945(1945-07-19) (57 років) Берген, Норвегія
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник, офіцер ВМФ
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Адмірал
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Ганзейський хрест (Гамбург) Галліполійська зірка Медаль «Ліакат» Медаль «Імтияз» Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург) Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Хрест Левенфельда Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак підводника Нагрудний знак мінних тральщиків
Медіафайли у Вікісховищі

Отто фон Шрадер (нім. Otto von Schrader; 18 березня 1888, Лик, Німецька імперія — 19 липня 1945, Берген, Норвегія) — німецький військовий діяч, адмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

1 квітня 1906 року поступив на службу кадетом в Імперський ВМФ. Учасник Першої світової війни. З 4 вересня 1914 до 31 березня 1916 року -—офіцер Османських ВМС, служив при командуванні торпедних катерів на Босфорі. Після цього повернувся в Німеччині, пройшов курси підводника і 18 серпня 1916 року поступив на службу в підводний флот. Був командиром підводних човнів SM UB 28, SM UB 35, SM UC 31, SM UB 64 и SM U 53. Після війни продовжив службу в рейхсмаріне.

З 9 квітня 1940 року і до кінця Другої світової війни — командир німецьких частин на західному узбережжі Норвегії. 30 листопада 1943 року за наказом Шрадера всупереч нормам міжнародного права розстріляли 7 норвезьких моряків, членів екіпажів торпедних катерів, оскільки Шрадер вважав їх британськими командос. Після війни керував поверненням німецьких військ на батьківщину. 17 липня 1945 року заарештований і через 2 дні покінчив життя самогубством в норвезькому полоні.

Звання

• Кадет (1 квітня 1906)
• Фенріх-цур-зее (6 квітня 1907)
• Лейтенант-цур-зее (30 вересня 1909)
• Оберлейтенант-цур-зее (19 вересня 1912)
• Капітан-лейтенант (26 квітня 1917)
• Корветтен-капітан (1 квітня 1926)
• Фрегаттен-капітан (1 лютого 1931)
• Капітан-цур-зее (1 квітня 1933)
• Контрадмірал (1 квітня 1937)
• Віцеадмірал (1 листопада 1939)
• Адмірал (1 березня 1942)

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (жовтень 1914)
  • 1-го класу (27 січня 1916)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 5-го ступеня з короною (16 вересня 1916)
• Срібна медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)
• Срібна медаль «Імтияз» з шаблями (Османська імперія)

Міжвоєнний період

• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
• Хрест Левенфельда 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург; 5 березня 1922)
• Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами (5 березня 1922)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар (20 листопада 1926)
• Нагрудний знак підводника (1918) (20 листопада 1926)
• Військова медаль (Османська імперія) (20 листопада 1926)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (4 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
• Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (18 січня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (19 жовтня 1939)
  • 1-го класу (5 травня 1940)
• Німецький хрест в золоті (20 листопада 1941)
• Нагрудний знак мінних тральщиків (17 червня 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста (19 серпня 1943)

Література

• Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 3: P–Z. Biblio Verlag. Osnabrück 1990,. ISBN 3-7648-1700-3. S. 259–260.
• Michael Böcker: Admiral Otto von Schrader (1888-1945). Marineoffizier in der Zeit der Weltkriege. Dissertation in Form einer Biografie, Selbstverlag M. Böcker, Leverkusen 2015, ISBN 978-3-00-048402-5 (Dissertation Universität Wuppertal 2015, 352 Seiten).
• Rangliste der Deutschen Reichsmarine. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn. Berlin 1929. S. 43.
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 682.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Фотографії і нагороди Шрадера.