Перейти до вмісту

Оффензее

Координати: 47°45′12″ пн. ш. 13°50′17″ сх. д. / 47.7533° пн. ш. 13.8381° сх. д. / 47.7533; 13.8381
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оффензее
47°45′12″ пн. ш. 13°50′17″ сх. д. / 47.7533° пн. ш. 13.8381° сх. д. / 47.7533; 13.8381
Розташування
Країна  Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Регіон Ебензе ам Траунзе Редагувати інформацію у Вікіданих
Геологічні дані
Тип natural laked Редагувати інформацію у Вікіданих
Розміри
Площа поверхні 0,57 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота 649 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина 0,9 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина 0,9 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Об'єм 10 500 000 кубічний метр Редагувати інформацію у Вікіданих
Вода
Басейн
Площа басейну 20,61 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Інше
Geonames 2769471 Редагувати інформацію у Вікіданих
Оффензее. Карта розташування: Австрія
Оффензее
Оффензее (Австрія)
Мапа
CMNS: Оффензее у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Оффензее — гірське озеро у Верхньоавстрійській частині Зальцкаммергута в муніципалітеті Ебензее-ам-Траунзее, біля північного підніжжя Мертвих гір і на висоті 649 м.н.м. (метрів над Адріатичним морем). З озера є стік через струмок Оффензебах, що впадає через Траун у Дунай. Бідне поживними речовинами озеро з його переважно природними берегами та сильно структурованою рослинною смугою з прилеглими водно-болотними угіддями є середовищем проживання багатьох видів тварин і рослин. Територія знаходиться під охороною природи з 1965 року. Оффензее належить «Австрійським федеральним лісам» (Österreichischen Bundesforste) і є популярним місцем для купання та екскурсій.

Географія

[ред. | ред. код]

Озеро розташоване у Зальцкаммергут, 7 км на південний схід від центру Ебензее-ам-Траунзее, і до нього можна дістатися через Оффензеештрассе L1296, що проходить уздовж північного берега. В кінці вулиці є паркомісця на північному заході та північному сході. Навколо озера веде закрита для громадського транспорту лісова дорога.

Трапецієподібне озеро має максимальну довжину 960 м і максимальну ширину 850 м. Дзеркало озера має площу близько 57 га, середня глибина 19 м. За винятком північного району, озеро має круті схили. Тільки приблизно з 35 м глибини, кут схилу поступово зменшується і утворюється відносно велика донна зона з максимальною глибиною 38 м. Обсяг води 10,5 млн куб.м. Береги в основному кам'янисті та круті з довгих сторін і обмежені на заході горою Айбенек (1040 м.н.м.) і на сході Ґшіррек 1410 м.н.м.). Північний і південний береги плоскі і мають широкі замуленні або трав'яні зони.[1]

Вид на південний та західний берег озера. На задньому плані - гори Грюнберг та Айбенек

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Загальна площа гідрологічного водозбору Оффензее становить 20,61 км². Озеро живиться, з одного боку, з надземних приток, таких як Ріннербах, яка впадає в озеро на півдні, де створює алювіальний конус. Грюнбах тече з південного заходу до Ріннербаха. Ці два потоки дуже часто висихають над землею. Часто раннє танення льоду в районі злиття та порівняно нижча температура води влітку свідчать про постійний приплив підземних вод через гравійне тіло, яке утворює русло потоку. Зона водозбору лежить у басейні, обмеженому крутими північними схилами Вайсхорна та Ріннеркогеля. На півночі знаходиться витік з озера через Оффензебах. Стік озера регулюється переливною заслінкою від Energie AG, яка розташована близько 500 Метрів на північ від Оффензее. Використання енергії для економіки може призводити до коливань рівня води в озері до 0,9 м. Термін відновлення води становить близько 6 місяців.[1][2]

Геологія

[ред. | ред. код]
Топографічна карта Оффензее. Добре видно алювіальний конус на півночі

Тектоніка

[ред. | ред. код]

Оффензее лежить на кордоні між масивом Мертві гори і масивом Штауфен-Гелленгебіргс (Тіролікум) і тому є частиною Північних вапнякових Альп. Ці гірські масими складаються в основному з мезозойських вапняків і тріасових доломітів. У західній частині Мертвих гір знаходиться група Шенберга, яка відокремлена від групи Пріель геологічно обумовленою глибокою западиною. Цей тектонічний розлом, відомий як лінія Вільдензе, проходить від Альтаусзер-Зее через Гохклапфзаттель до Вільдензее і далі через Ріннербоден до Оффензее. Айбенек складений основними доломітами, Ґшіррек — веттерштайнськими доломітами. Ріннеркогель і Вайсхорн складаються з дахштайнських вапняків, а основні доломіти простягаються до Вільдензее між цими горами.[3]

Колишнє зледеніння та формування

[ред. | ред. код]

Під час льодовикових періодів льодовик Оффензее йшов з плато Мертвих гір через долину Оффензе-Фрауенвайссбах на захід у напрямку Траунглетшера поблизу Планкау. В результаті дії льодовиків в долині утворилася поглиблена улоговина Оффензее. У басейні в післяльодовиковий період відбувався постійний і сильний приплив гірського матеріалу, що є причиною скорочення колись значно більшої площі озера. Колишній розмір озера можна розпізнати за краями скель і залишками окраїнної морени над системою водосливу Offenseesäge. Щебінь в основному надходив через Грізенекбах, який утворив могутній алювіальний конус на півночі озера. Цей конус запрудив Ріннербах і утворилось Оффензее. Цей алювіальний конус простягається далеко в озеро і утворює мілководну зону на північному березі, яка закінчується крутим перепадом. На північно-східному березі чітко простежується тенденція до подальшого замулення.[4][5]

Клімат

[ред. | ред. код]
Лід рідко триває до початку квітня, як це було в 2005 році

Через часті затори хмар на північній околиці Мертвих гір у водозбірній зоні Оффензее випадає вища за середню кількість опадів. Середня річна кількість опадів становить 2291 мм, з яких близько 494 мм випаровуються, решта 1797 мм стікає. Близько 55–60 % опадів випадає влітку. Найбільш вологі дні фіксуються в липні, а липень в цілому також є найвологішим місяцем. Середньорічна температура від 6 до 8°С.[1]

Лімнологія

[ред. | ред. код]

Навесні після танення льоду водойма перемішується і приносить в глибини багату киснем воду. У літню половину року прогрівається переважно поверхневий шар, восени відбувається поновлення перемішування, яке супроводжується утворенням криги. Оффензее має слабкі умови стратифікації. Термальний епілімніон утворюється (якщо взагалі утворюється) влітку лише у верхніх 1–2 метрах. Середня температура води на поверхні 10° С. Мінімальна температура води, виміряна між 2012 і 2017 роками, становила 1,1°С, максимальна 21,8° С. З глибини 3 м як правило є різке зниження температури, воно триває до глибини 6 м. Лише нижче цього градієнт температури вирівнюється. На глибині 20 м зазвичай влітку вимірюють 7 °C виміряно. Температура над дном відносно постійна — у 2007 і 2008 роках значення були від 4,4 до 6,0 °C. Навіть помірно тепле літо спричиняє значуще підвищення температури над дном аж до вересня.[6][1]

Озеро має низьку концентрацію поживних речовин і тому є оліготрофним. Через низьку концентрацію фітопланктону та низький ріст водоростей середня видимість влітку становить 11 метрів.[7] У фітопланктонному співтоваристві Оффензее в усі пори року переважають представники роду Cyclotella. Рід дає постійні 40 % біооб'єму в середньому за рік.[1]

Флора і рослинність

[ред. | ред. код]
Зона замулення з очеретом і цибулинами осоки високої на північно-східному березі

Круті західні та східні береги вкриті змішаним схиловим лісом, який у верхніх частинах близький до природного. Домінуючими породами дерев тут є ялина європейська, яку також насаджують, бук звичайний та явір.[8] На півночі є невелике мулисте торфове болото, в якому домінує осока висока. Перед мулистим болотом розташовуються плавні з розрідженим населенням очерету , куги озерної та осоки носатої.[9] У східній частині зони замулення також є чорновільхові болотні ліси. Внутрішні — вологі луки з високотрав'янистими угрупованнями, на яких домінує гадючник болотяний. Дорога на західному березі з береговими укріпленнями перешкоджає майже природному розвитку берега.[2]

Charophyceae, пристосовані до холодної води, становлять основну частину підводної рослинності і покривають значну частину дна озера. На мілководді можна знайти великі популяції Chara aspera, Chara contraria і Chara virgata. Нарешті, є також більші популяції Chara globularis. Нижня межа макрофітів утворена водоростями Nitella opaca трохи менше ніж на 20 м глибини. Водяна чума канадська зустрічається на мілководді південно-східної затоки та вздовж крутого перепаду зони мілководдя на північному березі озера. Ялиця звичайна зустрічається переважно в підводній формі на мілководді. У прозорій гірській воді також процвітає гірський рід волосолистого водяного півника, який цвіте під водою. Нерестові трави представлені рдесником дрібним та рябником мерехтливим (Potamogeton × nitens).[9]

Північний берег і мулисте болото є домом для багатої мохової флори. Заслуговує на увагу відносно велика поширеність моху виду Hamatocaulis vernicosus, який охороняється Директивою про фауну, флору і середовище проживання. Основолюбні мохи, такі як Calliergon giganteum і Scorpidium scorpioides, зустрічаються на більшості боліт, і Campylium elodes на купах на березі. Надзвичайно рідкісний Cinclidium stygium утворює великі популяції локально на більш відкритих місцях. Варто згадати про появу Pseudocalliergon lycopodioides, що росте між заростями осоки. Оффензее є третім місцем, де зафіксовано цей вид в Австрії.[10]

Фауна

[ред. | ред. код]

Спочатку, як і в більшості невеликих холодних гірських озер у Мертвих горах, переважали риби, такі як гольян, озерна форель (Salmo trutta) і арктичний голець. Минь річковий також є автохтонним для Оффензее[11]. Також через штучне зариблення трапляються такі види риб: щука, короп, лин, плітка та окунь[12]. Зона замулення на північному березі є ідеальним місцем нересту для земноводних. Поширені жаба трав'яна і ропуха звичайна. В Оффензее живуть також жовточереві жаби та гірський тритон.

Також у Оффензее є щільна популяція благородних раків, особливо на західному березі. Оффензее має особливе розташування через повноводний Оффензебах з крутими порогами, який захищає від мігруючих Pacifastacus leniusculus і перериває ланцюг передачі чуми раків. Благородні раки спочатку не були рідними для озера, і популяцію можна простежити до штучного зариблення.[13]

У доповненні до звичайних річних птахів лиска і крижня, пірникоза велика є одним з птахів, що гніздяться на озері Оффензее.[14]

Природний заповідник

[ред. | ред. код]
Вид з південного берега на північ

Завдяки різноманітній флорі та фауні Оффензее є відносно недоторканою екосистемою, а територія перебуває під охороною природи з 1965 року (Оффензее, N142). Вона включає озеро та прилеглі береги. Заповідна зона становить 58,8 га і поділена на три зони. Зона А включає північний берег і кар'єрний ліс на північному сході. Вхід та проїзд на човнах заборонено. Зона В — верхня, неглибока частина озера. Водіння на човнах дозволено лише для риболовлі та Австрійським федеральним лісам. Зона C включає решту озера, де дозволено купатися та плавати на гребних човнах[15]. Заходи зариблення можна проводити лише з автохтонними видами риб гольян (Phoxinus phoxinus), форель озерна (Salmo trutta), арктичний голец (Salvelinus alpinus) та вугровий стрижень (Lota lota). Зариблення щуки вимагає дозволу природоохоронного органу[11]. Заповідна територія Оффензее та прилеглі замулені болота відповідно до Оселищної директиви як частина мережі Natura 2000 становить 66 гектари, що трохи більше, ніж заповідна територія, передбачена землею Верхня Австрія, і також включає мулове болото на північному березі[16].

Велика популяція раків має регіональне значення для поповнення навколишніх озер. Чума раків сталася в Лаудахзее в 2008 році і знищила популяцію благородних раків. Лаудахзее нещодавно заселили крабами з Оффензее. У 2010 році почалося збільшення популяції Вордерен-Лангбатзее, що складається з 145 крабів з Оффензее.[17]

Щоб захистити популяцію земноводних, Асоціація захисту тварин Ебензее щороку під час нересту зводить огорожу вздовж Оффензеештрассе[18].

Економіка

[ред. | ред. код]

Лісове господарство, мисливство та рибальство

[ред. | ред. код]

Оффензее та навколишні ліси належать Федеральним лісам Австрії і управляються як лісовий район Оффензее. Ліси використовуються в лісогосподарських цілях і перетинаються мережею лісових доріг. Як власник, Федеральні ліси передають мисливські угіддя зовнішнім мисливським орендарям. Риболовля здається в оренду місцевим рибальським клубам.

Енергетика

[ред. | ред. код]

Оффензее використовується як водосховище електростанції «Offensee 1» і подальшої електростанції «Offensee 2» з «Energie AG». Вони були введені в експлуатацію «Stern Hafferl» в 1908 і 1909 роках. Разом з електростанцією «Steeg і Traunfall», з якими електростанції Ofensee були з'єднані високовольтними лініями з моменту введення в експлуатацію, вони склали основу для електрифікації Верхньої Австрії.[19] На додаток до води з Оффензебаха, яку можна регулювати, контролюючи потік озера, електростанції також використовують притоки з сусідньої долини Гімбах. Це генерує близько 20 ГВт-год електроенергії на рік[20].

Туризм

[ред. | ред. код]
Закусочна станція Seeau

Оффензее є популярним місцем і використовується як озеро для купання, особливо влітку через приємну температуру поверхні води. Великі частини південного берега використовуються як газон для прийняття сонячних ванн.[2] Там же знаходиться снек- бар Seeau. На північ від озера, на виході, знаходиться гірський прихисток Гаузек. Оффензее також підходить для катання на ковзанах або гри у айсшток, оскільки взимку часто повністю замерзає.

Оффензее є відправною точкою для кількох пішохідних маршрутів:

  • Доріжка довкола озера
  • Шлях 420: гірська стежка з'єднує озеро з Альмзее і є частиною Voralpenweg 04.
  • Шлях 422: проходить на північ у долину Риндбах і є частиною Voralpenweg 04.
  • Шлях 212: Offensee — Rinnerhütte — Wildensee — Altaussee

Історія

[ред. | ред. код]
Кайзерський мисливський замок Оффензее 1909 року

Район Оффензее раніше належав жіночому монастирю Траункірхен. Про це нагадують такі назви долин як Фрауенвайсбах. З будівництвом поблизу солеварні в Ебензе-ам-Траунзе 1604 року вся деревообробна промисловість у цьому районі була спрямована на виробництво дров для неї. Долина Фрауенвайссбах-Оффензебах також була розроблена для перевезення лісу. Як і на озерах внутрішнього Зальцкаммергута, на витоку Оффензее була клявза до лісового заносу. Щодо дерев'яної Оффензеклявзи в 1666 році повідомлялося, що всі четверо воріт шлюзів прогнили, і тому їх потрібно було замінити.[21] 1887 році повені знищили більшість будівель для сплаву лісу. Тоді лісосплав по воді.[4]. Пізніше були побудовані лісові дороги, по яких ліс возили на кінних возах. З 1909 по 1954 існувала Оффензеебан — лісова залізниця для підвезення деревини.

На північ від озера біля витоку знаходиться мисливський замок Оффензе, колишній мисливський замок імператора Франца Йосифа І. Ансамбль будівлі з каплицею збережено в класичному шенбруннському жовтому кольорі. У мисливському замку з 1920 року розміщувався легеневий санаторій. У дитячому санаторії, створеному Емілем Куглером, сонячною терапією лікувалися переважно діти з кістковим туберкульозом. Сьогодні мисливський замок є житловим.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Seeprofil Offensee (PDF; 1,1 MB). Amtliches-Seen-Messnetz. Amt der Oberösterreichischen Landesregierung, Direktion Umwelt und Wasserwirtschaft, Abteilung Oberflächengewässerwirtschaft. 2013-10. Процитовано 24 листопада 2020.
  2. ↑ а б в Amt der Oö. Landesregierung: Natur und Landschaft / Leitbilder für Oberösterreich. Band 32: Raumeinheit Salzkammergut-Voralpen. S. 22–23.
  3. ↑ Geologische Karte von Oberösterreich 1:200.000 (PDF). 2006.
  4. ↑ а б Dokumentation und Grundlagenerhebung zur Aufarbeitung der Hochwasserereignisse vom August 2002 im Bereich der WLV-Gebietsbauleitung Salzkammergut (PDF). 2003.
  5. ↑ Hermann Kohl: Das Eiszeitalter in Oberösterreich. Teil II: Die eiszeitliche Vergletscherung in Oberösterreich. In: Jahrbuch des Oberösterreichischen Musealvereines. Band 143a, Linz 1998, insb. Kap. 7 Der Bereich der eiszeitlichen Gletscher des Steyr- und Kremstales, S. 313 ff., ganzer Artikel S. 175–390 (Шаблон:ZOBODAT; dort S. 257 ff.).
  6. ↑ Amt der Oö. Landesregierung: Seenaufsicht in Oberösterreich — Gewässerschutzbericht 43. S. 160.
  7. ↑ Amt der Oö. Landesregierung: Seenaufsicht in Oberösterreich — Gewässerschutzbericht 43. S. 161.
  8. ↑ Strukturkartierung Offensee (Biotopflächen) (PDF). 1993.
  9. ↑ а б Makrophytenkartierung Offensee (PDF). 2016-06.
  10. ↑ [[[:Шаблон:ZOBODAT]] Katalog und Rote Liste der Moose Oberösterreichs]. Т. 100. 2014. с. 19.
  11. ↑ а б (PDF) https://www.ris.bka.gv.at/Dokumente/Lgbl/LGBL_OB_20100531_33/LGBL_OB_20100531_33.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 14 листопада 2021. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Flusskrebse in Oberösterreich (PDF). 2002. с. 13.
  14. ↑ [[[:Шаблон:ZOBODAT]] Ornithologische Beobachtungen aus Oberösterreich aus dem Jahr 2003]. Т. 12b. 2004.
  15. ↑ https://e-gov.ooe.gv.at/ndbinternet/NDBInternetGenisysDetail.jsp?mod=Gen&genisysInventarNr=N142. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  16. ↑ https://e-gov.ooe.gv.at/ndbinternet/NDBInternetGenisysDetail.jsp?mod=Gen&genisysInventarNr=nn45. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  17. ↑ Artenschutzprojekt Edelkrebs Oberösterreich (Astacus astacus) (PDF). 2010.
  18. ↑ https://www.meinbezirk.at/salzkammergut/c-lokales/amphibienzaun-auf-der-landstrasse-zum-offensee-errichtet_a2067406. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  19. ↑ Wasserkraft. Elektrizität.Gesellschaft. 2012. с. 39.
  20. ↑ https://www.energieag.at/Themen/Energie-fuer-Sie/Kraftwerke/Wasserkraftwerke. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  21. ↑ Koller, Engelbert: 350 Jahre Salinenort Ebensee. S. 85.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оффензее&oldid=43472013