Охорона природи на Україні, 1919 (книжка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бібліографічне посилання

[ред. | ред. код]

Бризгалін Г.А. Охорона пам’яток природи на Україні. Полтава, 1919 р.

Зміст

[ред. | ред. код]
  1. Зміна природи України під впливом діяльності людини
  2. Ідея охорони памяток природи
  3. Загальне значіння памяток природи і заповідників
  4. Що треба взяти під охорону на Вкраїні
  5. Додаток: Коротенький перелік памяток природи правобережної України

Про книжку

[ред. | ред. код]

Книга знавця світової охорони природи, орнітолога Георгія Бризгаліна «Охорона пам’яток природи на Україні» видана 1919 року Полтавським краєзнавчим музеєм ім.Короленка.

Книга містить огляд природних ділянок, що їх необхідно заповідати у Харківській, Полтавській, Таврійській та Катеринославській губерніях. На свій час, видання узагальнило найбільшу кількість пропозицій щодо пам’яток природи, що потребують охорони в усіх губерніях крім Чернігівської. В тому числі щодо Київської губернії відомості підготовлені М.Шарлеманем та включені у книгу окремим додатком.

Також книга наголошує на патріотичних аргументах щодо потреби охорони природи та створення заповідників і національних парків. Тут знаходимо цитати М.Гоголя, А.Толстого, численні відсилки до історико-патріотичнихї почуттів. Очевидно саме це стало причиною заборони книги в 1940-х.

Найважливіші цитати

[ред. | ред. код]
«Національні парки повинні бути близькі кожному громадянину, тому що вони торкаються широких національних інтересів, оберігаючи пам’ятки його національної історії, роблячи останню більш живою, яскравою, дотиковою» 
«Чорноземні степи, свідки колишніх часів Козаччини і Запорізької Січі, вже не переходять через наш кордон на захід. Зберегти такі участки за для науки й инших цілей на вікі-вічні – це наш обов’язок» 
«Проминуло тільки де-кілька років і перемагаючий рух хліборобів перетворив наші чудові степи в одноманітні, немов пустеля, лани»

Заборона книги

[ред. | ред. код]

У 40-х роках Головлітом заборонено видавати в бібліотеках чимало книжок природоохороної тематики. Серед перших у цих чорних списках була і ця книга[1].

Очевидно, більша частина накладу книги була знищенна. Сьогодні вона є однією з найбільших бібліографічни рідкостей серед природничої літератури в Україні. Достовірно відомо лише наявність примірників у архіві Полтавського краєзнавчого музею та у Книжковій палаті України.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Бризгалін Г.А. Охорона пам’яток природи на Україні. Полтава, 1919 р.
  2. Василюк О. Визначні видання в галузі заповідної справи початку ХХ століття (1914-1932 рр.) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень : матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції (24-25 квітня 2015 р., смт Путила) / відп. ред. І. В. Скільський ; М-во екології та природн. ресурсів України, Нац. природн. парк «Черемоський» та ін. – Чернівці : Друк Арт, 2015. – С.368-375
  3. Василюк О. Микола Шарлемань: сторінки біографії видатного природоохоронця // «Біологія і хімія в рідній школі». – 2016. – № 1.с.36-43

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Зведений покажчик застарілих видань, що не підлягають використанню в бібліотеках громадського користування та книготоргівельній сітці. — Х. : Вид.-во Книжкової Палати УРСР, 1954. — 393 с.