Охримович-Голубовська Емілія Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емілія Охримович-Голубовська
Емілія Степанівна Охримович-Голубовська
Народилася30 травня 1903(1903-05-30)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла3 жовтня 1994(1994-10-03) (91 рік)
Карлові Вари
ПохованняЛичаківський цвинтар
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща ПольщаЧехословаччина ЧехословаччинаЧехія Чехія
Діяльністьхудожниця
Alma materМистецька школа Олекси Новаківського
БатькоСтепан Рудницький
У шлюбі зОхримович Іванd
Нагробок на могилі Івана та Емілії Охримовичів.

Емілія Степанівна Охримович-Голубовська (30 травня 1903, Львів — 3 жовтня 1994, Карлові Вари, Чехія) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка Степана Рудницького, дружина Івана Охримовича.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчалася в Мистецькій школі Олекси Новаківського. У квартирі художника проживала разом з чоловіком, а після того, як померла дружина О. Новаківського була вихователькою двох його синів.

Працювала художницею в Національному музеї у Львові (1927—1928). Упродовж 14 років анонімно співпрацювала з редакцією жіночого журналу «Нова хата» (від 1925), для якого створювала модні проєкти одягу та вишиваних речей (обрусів, серветок, подушок тощо) в українському національному стилі. У своїх роботах творчо втілювала мотиви української народної орнаментики.

Від 1940-х — у Німеччині; 1945-го — у м. Вейпртах (Чехословаччина). Зберігала частину архіву батька та архів Станіслава Дністрянського.

Померла 3 жовтня 1994 року в Карлових Варах (Чехія). 2001 року перепохована у Львові, на полі 1 Личаківського цвинтаря.

Джерела

[ред. | ред. код]